про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10753/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач 3) про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо встановлення посадового окладу при призначенні на посаду, окладу за військовим званням “старший лейтенант» та з 31 липня 2022 року “капітан», присвоєного наказом командувачем військ ОК “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 31 липня 2022 року №383, без застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, за період з 08 червня 2022 року по 10 лютого 2023 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 08 червня 2022 року по 10 лютого 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року в сумі 2481 грн та на 01 січня 2023 року в сумі 2684 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта), згідно Додатків 1,14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова №704), з утриманням належних податків та зборів з врахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати одноразових виплат - грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік (серпень 2022 року) та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2022 рік (грудень 2022 року) із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року до відповідного тарифного розряду (коефіцієнта) при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити одноразові виплати - грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб за 2022 рік із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року в сумі 2481 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта) з утриманням належних податків та зборів та врахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з посадового окладу та окладу за військовим званням без застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2023 року, за період з 11 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 11 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року в сумі 2684 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта), згідно Додатків 1,14 Постанови №704, з утриманням належних податків та зборів з врахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з посадового та окладу за військовим званням без застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року, який складав 2684 грн та на 01 січня 2024 року, який складав 3028 грн за період з 01 березня 2023 року по 31 липня 2024 року; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01 березня 2023 року по 31 липня 2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року в сумі 2684 грн та на 01 січня 2024 року в сумі 3028 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта), згідно Додатків 1,14 Постанови №704, з утриманням належних податків та зборів з врахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати одноразових виплат - грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік (в травні 2023 року), за 2024 рік (в липні 2024 року), грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки; за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2022-2024 роки, передбачених статті 16-2 Закону України “Про відпустки» зі змінами та пунктом 12 статті 12 розділу III Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», за 42 дні та одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2014 року №460 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити одноразові виплати - грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік (в травні 2023 року), за 2024 рік (в липні 2024 року), грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки; за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2022-2024 роки, передбачених статті 16-2 Закону України “Про відпустки» зі змінами та пунктом 12 статті 12 розділу III Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», за 42 дні та одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2014 року №460 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року в сумі 2684 грн та 01 січня 2024 року в сумі 3028 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням у відповідності до тарифного розряду (коефіцієнта) з утриманням належних податків та зборів з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач 2 подав відзив на позов, у якому просив залишити дану позовну заяву без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки до 01 березня 2023 року з позивачем був проведений повний розрахунок, а до суду він звернувся більше ніж через 2 роки.
Відповідач 3 подав клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 на посаді заступника начальника фінансово-економічної служби військової частини, а тому йому до виключення зі списків особового складу військової частини 31 липня 2024 року, було абсолютно відомо про всі складові свого грошового забезпечення. На переконання Військової частини НОМЕР_1 , звернувшись до суду з позовом 20 вересня 2025 року (тобто більше, ніж через 1 рік після звільнення), позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Між тим відповідно до пункту 1 глави ХІХ Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, термін якого неодноразово продовжувався.
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) (підпункти 65.1-65.2 пункту 65 постанови).
Як слідує із змісту позовної заяви, спір стосується, зокрема, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) під час проходження військової служби у період з 08 червня 2022 року по 31 липня 2024 року.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі №460/21394/23, суд дійшов висновку, що в цій справі до вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 08 червня 2022 року по 18 липня 2022 року застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-ІХ, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Для правовідносин щодо нарахування, виплати, стягнення грошового забезпечення, які виникли з 19 липня 2022 року, строк звернення до суду за вирішенням спору відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України обмежений трьома місяцями з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31 липня 2024 року №214 слідує, що позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків військової частини 31 липня 2024 року.
Із цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 20 вересня 2025 року, тобто із значним пропуском тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України (строк звернення до суду пропущений в частині вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року).
У позовній заяві позивач стверджував, що лише після отримання від відповідачів відповідей (червень 2025 року) на запити про надання інформації щодо нарахування грошового забезпечення під час проходження служби, йому фактично стало відомо, що при розрахунку грошового забезпечення було використано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн. У серпні 2025 року від відповідачів ним отримані фінансові документи про проведення нарахування та виплати грошового забезпечення (довідки про доходи, картки особового рахунку за 2022-2023 роки, грошовий атестат, довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), тому у нього виникла можливість заявити вказаний позов.
Разом з тим, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді заступника начальника фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 (період з 01 лютого 2023 року по 31 липня 2024 року), то очевидним є факт, що він мав бути обізнаним про розмір складових грошового забезпечення, зокрема таких, як посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Варто зазначити, що позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду своєчасно. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
На переконання суду позивач отримуючи щомісячно грошове забезпечення у період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року мав можливість дізнатися про склад нарахованих і виплачених йому сум грошового забезпечення, правильність проведення їх розрахунку.
Необхідно також зауважити, що отримання позивачем відповідей відповідачів не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
При цьому позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися з такими запитами та отримати відповіді раніше. Позивач звернувся до відповідачів із запитами лише у червні 2025 року, тоді як його звільнено зі служби ще 31 липня 2024 року.
Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2025 року у справі №160/28405/24 у подібній ситуації вказав, що не заперечуючи того, що військовослужбовець після звільнення з військової служби (отримання грошового атестату) вправі звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення й про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період, однак уважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено військовослужбовцем без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Тож відсутні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як установлено частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач звернувся до суду із цим позовом з пропуском тримісячного строку в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2024 року, а наведені у позовній заяві доводи, не вказують на поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, тому позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В. Л. Шепелюк