28 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/11988/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Київського інституту Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Київський інститут Національної гвардії України (далі - Київський інститут НГУ) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 17301,46 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Київського інституту НГУ від 08 вересня 2025 року №192 ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу та поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта. Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Контракт про проходження військової служби (навчання) було достроково розірвано 26 вересня 2025 року, в зв'язку з поданим рапортом відповідача про відрахування його з числа курсантів Київського інституту НГУ через небажання проходити навчання. Наказом начальника Київського інституту НГУ від 26 вересня 2025 року №208 відповідача було виключено із списків особового складу інституту. Таким чином, відповідно до умов контракту від 08 вересня 2025 року відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі.
Позивач вказав, що ОСОБА_1 навчався в Київському інституті НГУ з 08 вересня 2025 року по 26 вересня 2025 року і вартість витрат, пов'язаних з утриманням його у навчальному закладі, становить 17301,46 грн. Із сумою витрат відповідача ознайомлено та проінформовано про необхідність його відшкодування, проте грошові кошти від останнього не надходили.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримав 23 жовтня 2025 року, що підтверджено довідкою про доставку до електронного кабінету через підсистему “Електронний суд » (а.с.38).
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Київського інституту НГУ та ОСОБА_1 укладено контракт від 08 вересня 2025 року про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Київського інституту Національної гвардії України (а.с.17), який набрав чинності на підставі наказу начальника Київського інституту НГУ від 08 вересня 2025 року №192 с/ч. Пунктом 1 контракту передбачено, зокрема, що солдат ОСОБА_1 добровільно бере на себе зобов'язання проходити військову службу (навчання) в інституті, а також відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням в інституті, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
26 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом про відрахування курсанта через небажання продовжувати навчання (а.с.19). На засіданні вченої ради Київського інституту НГУ було розглянуто питання про дострокове розірвання контракту на навчання з курсантом ОСОБА_1 (а.с.20).
Наказом начальника Київського інституту НГУ від 26 вересня 2025 року №208 із солдатом ОСОБА_1 у зв'язку із небажанням продовжувати навчання достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів та відповідача відраховано з навчання, виключено із списків перемінного складу і зараховано у розпорядження начальника Київського інституту НГУ з 26 вернесня 2025 року (а.с.22). За змістом цього наказу за період навчання в університеті підлягає стягненню 17301,46 грн.
Згідно із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету сума витрат, що підлягає відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання у інституті з 08 вересня 2025 року по 26 вересня 2025 року, становить 17301,46 грн, у тому числі: грошове забезпечення - 13677,23 грн; медикаменти та перев'язувальні матеріали - 162,42 грн; продукти харчування - 2880,00 грн; комунальні послуги - 581,81 грн. Крім того в матеріалах справи наявні детальні розрахунки на відшкодування витрат по кожному з видів забезпечення (а.с.23 зворот - 25).
З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2025 року відповідачем було подано заяву-зобов'язання, якою ОСОБА_1 засвідчив про його ознайомлення із зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету на утримання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 17301,46 грн (а.с.27).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 та підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Згідно із пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок №964), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів “д», “е», “є», “з», “и» пункту 1 та підпунктів “д», “е», “є», “ж», “з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Пунктом 3 Порядку №964 передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
За приписами пунктів 4, 7 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2017 року №419/831/240/605/537/219/534 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за №863/14130), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі (ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Пунктом 2.3 цього ж Порядку визначено, що у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у Київському інституті НГУ, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки у відповідача відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-ХІІ виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в університеті, при цьому відповідач не подав заперечень щодо наявності такого обов'язку чи неправильного розрахунку витрат, не надав суду доказів добровільного відшкодування таких витрат щодо заборгованості у сумі 17301,46 грн, тому позовні вимоги про стягнення зазначеної суми витрат підлягають задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У цьому випадку з наведених причин судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн згідно із платіжною інструкцією від 15 жовтня 2025 року №2727 (а.с.5, 35) з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Київського інституту Національної гвардії України (03179, Київська область, місто Київ, вулиця Оборони Києва, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 44633214) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення коштів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського інституту Національної гвардії України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 17301,46 грн (сімнадцять тисяч триста одну грн 46 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк