про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
02 грудня 2025 р. Справа № 120/16604/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
28.11.2025 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій ст.6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Частиною другою цієї ж статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Відповідно до частини першої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедуру.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування
Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивач є потерпілим у кримінальному провадженні №12025053630000018.
05.11.2025 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із клопотанням у якому просив:
- негайно розглянути дане клопотання та вжити заходів реагування не більше 3 (трьох) діб з моменту надходження;
- визнати дії слідчої ОСОБА_2 незаконними, такими, що порушують права потерпілого, його гідність та медичну таємницю;
- зобов'язати слідчу ОСОБА_2 утриматися від направлення запитів та отримання інформації про потерпілого з приватних/неофіційних електронних адрес;
- провести службову перевірку та притягнути до дисциплінарної і кримінальної відповідальності осіб, які порушили порядок (ст. 365 КК України, дисциплінарна відповідальність);
- витребувати та надати копії всіх запитів, листів та документів, що перебувають у матеріалах кримінального провадження №12025053630000018;
- скасувати запит слідчої Давидової Т.В., надісланий 03.11.2025 до ТОВ "Реабілітаційна клініка Святенка", як такий, що здійснений без законних підстав, без письмової згоди потерпілого та без ухвали суду, та заборонити подальші запити до медичних установ щодо лікування без рішення суду або письмової згоди;
- письмово повідомити про результати розгляду клопотання та вжиті заходи реагування, включно з інформацією про притягнення винних осіб до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності.
Оскільки відповіді на подане клопотання не надано, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати бездіяльність Начальника Головного управління Національної поліції у Донецькій області щодо розгляду клопотання від 05.11.2025 незаконною;
- зобов'язати відповідача негайно розглянути клопотання та вжити заходів реагування відповідно до законодавства;
- зобов'язати відповідача письмово повідомити про результати розгляду та вжиті заходи, включно з інформацією про дисциплінарну чи кримінальну відповідальність винних осіб.
Таким чином, позивач фактично оскаржує бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції у Донецькій області в межах кримінального провадження №12025053630000018.
В рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 р. зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до управлінської сфери і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №520/654/2020 від 04 лютого 2021 року та №520/4038/25 від 07 серпня 2025 року.
Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що органи поліції під час вчинення процесуальних дій в кримінальному провадженні, виконують не владні управлінські функції, а вчиняють процесуальні дії.
За таких обставин, спірні відносини, які виникають між позивачем та поліцією не є управлінськими, а повноваження цих органів та їх посадових осіб в ході кримінального провадження регламентовані КПК України.
З огляду на вище викладене, оскарження бездіяльності службових осіб органів поліції в частині провадження у кримінальній справі розглядається судом в порядку, визначеному нормами КПК України, а відтак, провадження у даній справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 171, 248 КАС України суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович