Справа № 734/2060/25 Головуючий у 1 інстанції Бараненко С. М.
Провадження № 33/4823/726/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
01 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Островського В.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 липня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 07.05.2025 року о 20:10 год. ОСОБА_1 в с. Самійлівка, Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом «Фольксваген бора», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» Алкотест 6810, прилад ARCE0226, результат огляду - 0,65 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі. Зазначає, що постанова винесена з порушенням норм закону, без належного з'ясування усіх обставин справи.
Звертає увагу, що визнання вини не є беззаперечним доказом винуватості, вина має бути доведена належними та допустимими доказами. Вважає проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння приладом Драгер є недопустимим доказом, оскільки прилад не пройшов калібрування, яке має проводитися раз на 6 місяців і збільшення такого строку можливе лише із залученням сервісної служби, що у даному випадку відсутнє. Крім того, вважає, що оскільки він військовослужбовець, то його огляд мав проводитися у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, чого не було забезпечено працівниками поліції.
Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника та його підзахисного, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити із викладених пістав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 832918 від 07.05.2025 встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.9 «а» ПДР. Огляд проведено за допомогою приладу «Драгер» Алкотест 6810, прилад ARCE0226. Результат тестування становив 0,65 проміле.
З наявного у матеріалах справи відеозапису із нагрудних камер поліцейських встановлено, що дійсно ОСОБА_1 керував транспортним засобом, йому було повідомлено про ознаку сп'яніння (запах алкоголю) та запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Він погодився, повідомивши, що алкоголь вживав напередодні вранці, однак за відчуттями не виключав наявність ознак. Працівником поліції було зроблено забір повітря та зафіксовано 0,00 проміле, після продуття приладу, результат становив 0,65 проміле, що було озвучено та продемонстровано ОСОБА_1 та проти чого останній не висловлював заперечень, лише просив зрозуміти та не оформлювати матеріал.
Підтвердження стану сп'яніння у результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стосовно незгоди з порядком проведення огляду ОСОБА_1 , як військовослужбовця, який мав проводитися в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, то такі доводи були предметом розгляду суду першої інстанції та знайшли свою оцінку у судовому рішенні. З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини, за що передбачена відповідальність заст. 172-20 КУпАП
При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.
Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб'єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.
Твердження захисту, що огляд останнього на стан сп'яніння повинен був здійснюватися в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.
Так само доводи сторони захисту про невідповідність газоаналізатора нормам щодо його калібрування з посиланням на пропуск такого строку та як наслідок, недопустимість результату, також безпідставні. Оскільки до результату тестування додано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 5), номер якого відповідає номеру приладу, яким проведено тестування та яке чинне до 11.06.2025 року, тобто тестування проводилося в межах чинності даного свідоцтва, відтак сумнівів у достовірності показників такого приладу, з урахуванням пояснень ОСОБА_1 про вживання алкогольних напоїв напередодні, не виникає.
Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП та в межах санкції частини статті за вчинене адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай