Справа № 127/36229/25
Провадження №11-сс/801/978/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної
у режимі відеоконференції ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.11.2025, якою підозрюваній
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки Українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024020050000976 від 23.11.2024, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2025 до підозрюваної ОСОБА_8 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, у кримінальному провадженні № 12024020050000976 від 23.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивує тим, що наведені слідчим у клопотанні факти знайшли своє підтвердження у зібраних доказах. Сукупність цих даних свідчить про обґрунтованість підозри та існування ризиків, передбачених законом. За таких обставин застосування більш м'якого запобіжного заходу не відповідало б тяжкості інкримінованого злочину та суперечило б завданню кримінального провадження щодо забезпечення дієвості процесу.
Так, не погодившись із даною ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.11.2025, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_8 .
Апеляційну скаргу мотивує тим, що слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 формально підійшов до перевірки доводів сторони обвинувачення та не навів жодних доказів, які б могли підтвердити існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Суд не здійснив належної оцінки доводів сторони захисту та не встановив, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також відсутні посилання на будь-які докази, що підтверджують причетність підозрюваної до подій, викладених у повідомленні про підозру.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя обмежився загальними твердженнями сторони обвинувачення, не перевіривши їх на відповідність вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 194 КПК України, які покладають на суд обов'язок встановити наявність достатніх підстав для висновку про існування хоча б одного з ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Зокрема, твердження про ризик переховування ОСОБА_8 є голослівними та не ґрунтуються на жодних фактичних даних. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про намір підозрюваної ухилятися від органів досудового розслідування, а також дані, які б вказували на відсутність у неї постійного місця проживання, соціальних зв'язків чи джерел доходу. Суд першої інстанції не врахував правові позиції ЄСПЛ, відповідно до яких сама по собі тяжкість покарання не може бути безумовною підставою для тримання під вартою (справи «Бочан проти Молдови», «Сарбан проти Молдови», «Мамедова проти Росії», «Ноймейстер проти Австрії»).
Ризик знищення або спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, також не був доведений, оскільки всі речові докази вилучені та перебувають у камерах зберігання, що унеможливлює будь-який вплив підозрюваної на них. Аналогічно відсутні будь-які дані, які б свідчили про можливість незаконного впливу ОСОБА_8 на свідків або інших учасників кримінального провадження. Суд не врахував, що відповідно до практики ЄСПЛ («Летельє проти Франції») можливий ризик тиску повинен мати реальний характер, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Також не встановлено та не доведено ризику продовження підозрюваною кримінального правопорушення. Навпаки, ОСОБА_8 раніше не притягалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності, має сталі соціальні зв'язки, позитивно характеризується та не проявляла схильності до протиправної поведінки.
Слідчий суддя не дотримався вимог ст. 178 КПК України щодо врахування всіх обставин, які можуть свідчити на користь застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема: міцність соціальних зв'язків, наявність родини, стан здоров'я, характеристику особи, наявність постійного місця проживання тощо.
У порушення ст. 132 КПК України суд не встановив достатність і необхідність саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не обґрунтував, чому більш м'який запобіжний захід є недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою без доведення стороною обвинувачення реального існування ризиків, на які вона посилається, та без наведення мотивів, чому застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Колегія суддів, вислухавши думку захисника ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_8 , які просили апеляційну скаргу задовільнити, скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, позицію прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 слід задовільнити частково з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскільки кожна кримінальна справа має унікальні фактичні обставини, суд не має права діяти за шаблоном чи формально, а зобов'язаний ухвалювати рішення, які є персоніфікованими, із врахуванням індивідуальних особливостей справи, конкретного обвинуваченого та специфіки доводів сторін у межах відповідного провадження.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів судової справи було встановлено, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020050000976 від 23.11.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та ОСОБА_11 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, у зв'язку із чим в органу досудового розслідування виникла необхідність в продовженні застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , порушуючи вимоги ст. ст. 2, 7, 12, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 (в редакції зі змінами від 16.08.2024), якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» (в редакції зі змінами від 01.09.2001), не маючи на те відповідної ліцензії, на земельній ділянці, яка в натурі (на місцевості) не виділена, відомості про її площу до Державного земельного кадастру не внесені, кадастровий номер не присвоєний, за межами населеного пункту, поряд із с. Багринівці, Літинської селищної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, в межах географічних координат: широта - 49.276586, довгота - 27.917037; широта - 49.277039, довгота - 27.918068; широта - 49.276838, довгота - 27.917166; широта - 49.276869, довгота - 27.916859 (земельна ділянка №1); широта - 49.276787, довгота - 27.917116; широта - 49.276805, довгота - 27.917125; широта - 49.276911, довгота - 27.916924; широта - 49.276941, довгота - 27.916998 (земельна ділянка №2); широта - 49.276794, довгота - 27.917504; широта - 49.276858, довгота - 27.917575; широта - 49.277113, довгота - 27.917154; широта - 49.277170, довгота - 27.917248 (земельна ділянка №3); широта - 49.276406, довгота - 27.917045; широта - 49.276215, довгота - 27.916689; широта - 49.276475, довгота - 27.916403; широта - 49.276684, довгота - 27.916701 (земельна ділянка №4), у не встановлений час, але не пізніше липня 2025 року, здійснили посів близько 20000 кущів конопель, які спільно з травня 2025 року по вересень 2025 року вирощували шляхом догляду, зокрема здійснювали полив, рихлення ґрунту, збагачення ґрунту добривами, видалення бур'янів з метою доведення їх до стадії дозрівання.
Так, 18.07.2025, на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою негласного отримання зразків для порівняльного дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, працівниками поліції на території вище зазначеної земельної ділянки було виявлено та вилучено зразки рослин зеленого кольору в кількості 68 одиниць, які відповідно до висновку експерта від 28.07.2025, є рослинами роду Коноплі.
Після сходження та дозрівання кущів конопель ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у вересні 2025 року розпочали збір незаконно вирощених ними рослин конопель та подальше їх висушування та зберігання на вищезазначеній земельній ділянці з метою подальшого їх збуту та отримання таким чином незаконного збагачення.
У подальшому 26.09.2025, на підставі ухвал слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2025 та 12.09.2025, на території земельних ділянок, за межами населеного пункту, поряд із с. Багринівці Літинської селищної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, в межах географічних координат: широта - 49.276586, довгота - 27.917037; широта - 49.277039, довгота - 27.918068; широта - 49.276838, довгота - 27.917166; широта - 49.276869, довгота - 27.916859 (земельна ділянка №1); широта - 49.276787, довгота - 27.917116; широта - 49.276805, довгота - 27.917125; широта - 49.276911, довгота - 27.916924; широта - 49.276941, довгота - 27.916998 (земельна ділянка №2); широта - 49.276794, довгота - 27.917504; широта - 49.276858, довгота - 27.917575; широта - 49.277113, довгота - 27.917154; широта - 49.277170, довгота - 27.917248 (земельна ділянка №3); широта - 49.276406, довгота - 27.917045; широта - 49.276215, довгота - 27.916689; широта - 49.276475, довгота - 27.916403; широта - 49.276684, довгота - 27.916701 (земельна ділянка №4)проведено обшуки, у ході яких вилучено 5745 кущів рослин роду Коноплі та їх фрагментів.
Крім того 26.09.2025, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2025, на території земельних ділянок, за межами населеного пункту, поряд із с. Багринівці Літинської селищної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, у межах географічних координат: широта - 49.276586, довгота - 27.917037; широта - 49.277039, довгота - 27.918068; широта - 49.276838, довгота - 27.917166; широта - 49.276869, довгота - 27.916859 (земельна ділянка №1); широта -49.276787, довгота - 27.917116; широта - 49.276805, довгота - 27.917125; широта - 49.276911, довгота - 27.916924; широта - 49.276941, довгота - 27.916998 (земельна ділянка №2); широта - 49.276794, довгота - 27.917504; широта - 49.276858, довгота - 27.917575; широта - 49.277113, довгота - 27.917154; широта - 49.277170, довгота - 27.917248 (земельна ділянка №3); проведено обшук, у ході якого вилучено 758 зібраних фрагментів кущів рослин роду Коноплі та три мішки з речовиною рослинного походження, які сушилися та зберігалися з метою їх подальшого збуту.
Установлено, що фрагменти рослин в кількості 758 одиниць та речовина рослинного походження, вилучені під час обшуку, є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, в особливо великих розмірах (2500 г і більше), який група осіб, до складу якої входила ОСОБА_8 , незаконно зберігала з метою збуту.
27 вересня 2025 року о 22 год. 47 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27 вересня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 310 КК України, тобто у незаконному посіві та вирощувані конопель особою, вчинених за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, в кількості п'ятдесят і більше рослин;
- ч. 3 ст. 307 КК України - тобто у незаконному зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 310 КК України, в особливо великих розмірах.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.09.2025 по справі №127/30548/25 застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком 60 (шістдесяти) днів, тобто до 22 години 47 хвилин 24 листопада 2025 року.
У подальшому, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2025 по справі №127/35997/25 продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні №12024020050000976 внесеному до ЄРДР 23.11.2024, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та ОСОБА_11 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 26 березня 2026 року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів обґрунтовується здобутими доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020050000976 від 23.11.2024; протоколами про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи; протоколами про обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколами про результати спостереження за особою (місцем), у яких зафіксовано протиправну діяльність останнього, протоколом негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження від 18.07.2025; висновком експерта № СЕ-19/102-25/16294-НЗПРАП від 28.07.2025, відповідно до якого, рослини зеленого кольору в кількості 68 одиниць, є рослинами роду Коноплі; протоколами проведених обшуків від 26.09.2025; висновками експертів за результатами ряду судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, відповідально до яких рослини, які вилучені 26.09.2025 під час проведення обшуків земельних ділянок, є рослинами роду Коноплі; висновками експертів за результатами ряду судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, відповідно до яких речовина рослинного походження, яка вилучена 26.09.2025 під час проведення обшуків земельних ділянок, є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, в особливо великих розмірах (2500 г і більше); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 13.10.2025, в якому він надав викривальні покази; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_10 від 23.10.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.09.2025; повідомленням про підозру від 27.09.2025 та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Як зазначено вище, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2025 по справі №127/35997/25 продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні №12024020050000976 внесеному до ЄРДР 23.11.2024, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та ОСОБА_11 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 26 березня 2026 року.
При цьому, строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 закінчується 24 листопада 2025 року, однак проаналізувавши документи по справі та доводи сторони обвинувачення, стає зрозумілим, що завершити досудове розслідування до вказаного терміну не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій, а саме: отримати висновки судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, які призначені 01.10.2025 та 08.10.2024, судових біологічних експертиз, які призначені 17.10.2025; призначити та провести судові портретні експертизи та судові експертизи відео-, звукозапису за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; провести огляд отриманої інформації та аналіз вхідних та вихідних телефонних з'єднань, з прив'язкою до базових станцій, а також адрес місця перебування абонента в момент кожного вхідного та вихідного телефонного з'єднання; ініціювати процес зняття грифів секретності з ухвал слідчих суддів ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні та інших процесуальних документів, що стали підставою їх проведення; повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в остаточній редакції. Окрім того, після завершення виконання судових експертиз та отримання відповідних висновків, необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, додатковий строк досудового розслідування не менше чотирьох місяців необхідний для завершення проведення судових експертиз та отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду. Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, а закінчити досудове розслідування до 24.11.2025 внаслідок складності кримінального провадження неможливо.
Однак, ризики передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати і до тепер, а тому виникло питання про продовження строків дії запобіжного заходу стосовно підозрюваної ОСОБА_8 .
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Також, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_8 при вчиненні кримінальних правопорушень, діяла за попередньою змовою групою осіб, а тому існують підстави вважати, що без застосування дієвого запобіжного заходу підозрювана може незаконно впливати на інших підозрюваних та/або свідків або знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, то колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді у тому, що ризики в обґрунтування тримання під вартою підозрюваного не зменшилися, тривають та ОСОБА_8 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо визначення розміру застави, то колегія суддів зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції погоджується із наявністю обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 , однак вважає за необхідне уточнити спосіб забезпечення її належної процесуальної поведінки.
Так, суд першої інстанції правильно виходив із того, що характер інкримінованого кримінального правопорушення потребує запобігання можливим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Разом із тим, під час апеляційного розгляду встановлено, що наявні ризики не мають такого ступеня інтенсивності, який би об'єктивно вимагав застосування до підозрюваної виключно найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має міціні соціальні зв'язки, характеризується позитивно та не ухилялася від органів досудового розслідування. Матеріали справи не містять відомостей, що підозрювана вчиняла дії, спрямовані на перешкоджання встановленню істини у справі або намагання уникнути кримінальної відповідальності. Ці обставини, відповідно до ст. 178 КПК України, підлягають обов'язковому врахуванню та свідчать про наявність у підозрюваної можливості сумлінно виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки без ізоляції від суспільства.
Також апеляційний суд бере до уваги, що на момент розгляду питання про продовження запобіжного заходу основні слідчі дії вже проведені, речові докази вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження, що істотно зменшує ризики їх знищення чи спотворення. Відомостей про незаконний вплив підозрюваної на свідків або інших учасників кримінального провадження також не встановлено.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли більш м'який захід не здатний запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Застосування даного положення не є автоматичним, а передбачає індивідуальну оцінку судом конкретних обставин справи, характеру можливих ризиків, а також даних про особу підозрюваного.
Разом з тим, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що у випадку ОСОБА_8 немає обставин, які б свідчили про необхідність повного виключення можливості визначення застави. Підозрювана раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, підтримує соціальні зв'язки, позитивно характеризується та не вчиняла дій, які б перешкоджали встановленню істини у справі. Більшість доказів уже зібрано та вилучено, що істотно зменшує ризики їх знищення або спотворення, а даних щодо можливого впливу на свідків не встановлено.
За таких умов апеляційний суд вважає за можливе визначити ОСОБА_8 заставу як засіб, який забезпечить необхідну процесуальну рівновагу між інтересами правосуддя та правом особи на свободу, і водночас дозволить досягти цілей застосування запобіжного заходу без надмірного втручання у її особисту сферу.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в поєднанні з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Такий підхід дозволяє одночасно забезпечити потреби кримінального провадження та дотримання конституційного права особи на свободу, не створюючи надмірного втручання у її приватне життя. Визначення застави у справі ОСОБА_8 є розумним компромісом між суспільним інтересом та принципом пропорційності, що відповідає як вимогам КПК України, так і стандартам Європейського суду з прав людини.
У сукупності викладені обставини свідчать про можливість визначення застави, яка забезпечить належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що обраний щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою загалом відповідає потребам кримінального провадження, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не втратили свого значення повністю та потребують належного процесуального контролю. Водночас характер і ступінь цих ризиків, дані про особу підозрюваної, її позитивні соціальні зв'язки, відсутність судимостей та факт того, що вона не вчиняла дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню, дають підстави вважати можливим забезпечити належну процесуальну поведінку шляхом визначення застави як альтернативи триманню під вартою. Визначення застави у встановленому судом розмірі дозволить зберегти баланс між інтересами правосуддя та правами підозрюваної, забезпечуючи одночасно і ефективний контроль за виконанням процесуальних обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2025 - скасувати.
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_12 - задовільнити частково.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів, до 17.01.2026.
Одночасно визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого та/або прокурора за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконає покладені на неї обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4