Справа № 646/11751/25
№ провадження 1-кс/646/2782/2025
01 грудня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09.11.2025 про вчинення кримінального правопорушення,-
встановив:
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09.11.2025 про вчинення кримінального правопорушення.
В своїй скарзі ОСОБА_2 зазначає, що особою, дії якої оскаржуються є Харківська обласна прокуратура.
Разом з тим, як вбачається із доданої до скарги заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 від 09.112025 вона надійшла на адресу Генерального прокурора України.
Дослідивши вказану скаргу, слід зробити такі висновки.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За приписами ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В той же час, відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Слідчий суддя звертає увагу на необхідність дотримання учасниками судового розгляду процесуальної форми, яка являє собою відповідні змісту й принципам кримінального процесу, передбачені кримінально-процесуальним правом умови, послідовність та порядок діяльності учасників процесу, засоби реалізації ними своїх прав, свобод і обов'язків, процедура здійснення окремих процесуальних дій та прийняття юридичних рішень, а також режим документування процесуальної діяльності, покликані забезпечити розв'язання завдань і досягнення мети кримінального процесу.
У постанові Першої судової палати ККС у складі ВС по справі № 607/16332/20 зазначено, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України визначено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
За приписами ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із аналізу вищезазначених норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Як вбачається з матеріалів судового провадження заявник ОСОБА_2 звернувся до Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, дана скарга не підсудна розгляду у Основ'янському районному суді міста Харкова.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо, зокрема, скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
За таких обставин, скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченого КПК України.
Керуючись ст.ст. 214-218, 304 КПК України, слідчий суддя-
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 09.11.2025 про вчинення кримінального правопорушення - повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1