Справа № 646/11983/25
Провадження № 1-кс/646/2829/2025
01 грудня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янськго районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 14.11.2025,
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність службових осіб Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 14.11.2025.
У вказаній скарзі ОСОБА_3 просить:
-визнати незаконною бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення кримінального правопорушення;
-зобов'язати прокурора Харківської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування за заявою ОСОБА_3 про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Скарга обґрунтована тим, що 14.11.2025 ОСОБА_3 , направив до прокурора Харківської обласної прокуратури заяву про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Скаржник належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. У телефонному режимі повідомив, що направить до суду заяву про розгляд справи без його участі, однак станом на день розгляду скарги така заява до суду не надходила.
Представник прокуратури, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд клопотання здійснювати без участі представника прокуратури. Також зазначено, що звернення ОСОБА_3 від 14.11.2025 надійшло до обласної прокуратури 17.11.2025. Вказане звернення супровідним листом від 19.11.2025 № 27-12342ВИХ-25 направлено для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства до Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги визнано можливим після відкладення розгляду скарги у другому судовому засіданні розглянути скаргу за відсутності учасників провадження з дотриманням положень ст.ст. 26, 306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При розгляді даної скарги суд виходить з того, що інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу, зокрема, відповідно до приписів п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є однією із загальних засад кримінального провадження.
Пріоритетним завданням кримінального провадження визначено захист осіб від кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
Нормами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, з аналізу ст. 214 КПК України вбачається, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості які містять достатньо даних та обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, яка містять достатньо даних та обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, є обов'язком відповідної уповноваженої особи.
Зі змісту ст.ст. 216-218 КПК України випливає можливість передачі за підслідністю матеріалів (кримінальних проваджень) лише після вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, рішення про наявність чи відсутність достатніх даних про склад кримінального правопорушення має прийматись уповноваженою особою вже після початку досудового розслідування. У вказаної уповноваженої особи наявний обов'язок здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що КПК України не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду Касаційного кримінального суду від 23.11.2021 у справі №332/1189/18.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, про обґрунтованість скарги ОСОБА_3 на на бездіяльність службових осіб Харківської обласної прокуратури.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Зобов'язати уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури розглянути у порядку та строки, передбачені статтею 214 КПК України, заяву ОСОБА_3 від 14.11.2025, про що проінформувати заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1