Справа № 645/178/25
Провадження № 1-кп/645/270/25
28 листопада 2025 р. Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
За участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
За участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_3 ,
Захисника - адвоката ОСОБА_4
Обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221180001532 від 17.11.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, з неповною середньою освітою, який не одружений, не працює, місце зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою, як ВПО: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово засудженого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 186 КК України
встановив:
В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19.11.2024 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з визначенням суми застави. В подальшому строк запобіжного заходу було продовжено.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , що він має погане самопочуття та допит потерпілих не доцільний. Також пояснив, що медична допомога йому не буде надана. Крім того зазначив, що в 2019 році у нього був інсульт, підвищений тиск. Коли він мешкав в АДРЕСА_3 у нього був лікар, який призначав уколи, бо він хворіє на ОСОБА_6 . Також заявив клопотання про те, щоб його вивезли до лікарні для належного лікування, оскільки він неодноразово звертався зі скаргами на ненадання йому належної медичної допомоги під час тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Крім того вказав, що ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова було задоволено його скаргу та зобов'язано Харківську міську медичну частину № 27 провести його повне медичне обстеження у медичній установі.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 підтримала думку підзахисного та просила задовольнити клопотання ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні вказав, що відповідно інформації з медичної довідки ДУ «ХСІ» стан обвинуваченого є задовільний. Підстав для задоволення клопотання немає. Крім того просив вирішити клопотання про продовження строків тримання під вартою. оскількиризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 1.77 КПК України, не перестали існувати, та які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих по даному кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілі до судового засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в матеріалах наявні заяви від потерпілих, згідно яким потерпілі ОСОБА_7 та представник потерпілої сторони ОСОБА_8 просили розгляд справи проводити за їх відсутності, клопотань не заявляли, цивільного позову не заявлено.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_8 в судовому засіданні просив вирішити клопотання на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Стосовно клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, суд зазначає.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.
Метою судового розгляду відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.
Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, вирішуючи питання продовження строку тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 186 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, місце зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою, як ВПО: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий: 15.03.2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, додаткові заходи: конфіскація майна; 26.05.2009 року Чугуївським міським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 17.10.2013 року Чугуївським міським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки; 05.03.2015 року Чугуївським міським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, звільненого з Харківського СІЗО № 27 за відбуванням покарання 03.07.2017 р; 22.07.2021 року Печенізьким районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі; 07.10.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, вирішуючи питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На теперішній час вищевказані ризики мають місце.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від суду на сьогодні на думку суду продовжує існувати, оскільки ймовірна можливість переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, суд вбачає ймовірність можливості обвинуваченого незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, оскільки обвинуваченим отримано копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, в яких містяться дані потерпілих, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, що обвинувачений зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження.
Крім того, суд вважає доведеним ризик вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки обвинувачений раніше був судимий, в тому числі за злочини проти власності.
Зважаючи на вказані обставини, враховуючи, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться в суді на стадії проведення судового розгляду, допиту свідків, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Під час вирішення клопотання судом вивчена можливість застосування обвинуваченому більш м'яких запобіжних заходів. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України та оцінюючи характер та обставини справи, в тому числі, і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненніінкримінованих кримінальних правопорушень, суд на сьогодні не вважає можливим застосувати інші запобіжні заходи.
Таким чином, з огляду на наявні матеріали, суд вважає, що застосований ухвалою суд до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ним обов'язків.
Даних про стан здоров'я, що унеможливлюють прибування обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.
Строк тримання під вартою обвинуваченому, встановлений ухвалою слідчого судді закінчується 04 грудня 2025 року, однак, судове провадження по даному кримінальному провадженню потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність продовження обвинуваченому строк тримання під вартою до 60 днів, з визначенням розміру застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Стосовно клопотання обвинуваченого про направлення обвинуваченого до лікарні для належного лікування, суд зазначає наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення від 18.12.2008 року по справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Положеннями ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Відповідно до п.2.3 «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини ДУ «ХСІ» або адміністрації ДУ «ХСІ». У випадках, коли лікарі медичної частини ДУ «ХСІ» не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини ДУ «ХСІ» подає запит до керівництва ДУ «ХСІ» щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Згідно медичної інформації наданої Харківською міської медичної частини № 27 ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінальної - виконавчої служби України» філії у Харківській та Луганській областях від 26.11.2025 № 3121/26.10/ХК-25-вих - ОСОБА_5 з приводу наявного у нього захворювання на ВІЛ перебуває на обліку лікаря інфекціоніста з травня 2018 року, та з цього приводу постійно приймає антиретровірусні препарати (АРВ - препарати) за схемою долутегравір 50 мг, ламівудин 300 мг, тенофовір 300 мг (DTG/3TC/TDF). На фоні лікування, за результатами лабораторних досліджень крові на визначення кількості СД лімфоцитів та рівнем вірусного навантаження ВІЛ в плазмі крові, визначається висока прихильність до лікування, тобто відмічається позитивна динаміка. Стосовно ствердження ув'язненого ОСОБА_5 щодо наявних в нього захворювань на хронічні вірусні гепатити В, С та з урахуванням, що даний пацієнт відноситься до осіб, які мають підвищений ризик інфікування ВГС пов'язаний із вживанням наркотичних засобів ін'єкційно, з метою діагностики гепатиту «В» та гепатиту «С» ув'язненому ОСОБА_5 , згідно стандарту медичної допомоги при вірусному гепатиті «С», 07.05.2025 року було проведено дослідження крові на виявлення антитіл до гепатиту В та гепатиту С імунохроматографічним методом (СІТО TEST №114 від 07.05.2025 року), за результатом проведеного дослідження встановлено: антитіла до гепатиту «В» не виявлено, результат - негативний; антитіла до гепатиту «С» виявлено, результат - позитивний. Отримані результати свідчать, що у пацієнта виявлені антитіла до гепатиту «С». Для подальшої діагностики, згідно протоколу лікування гепатиту «С» затвердженого наказом МОЗ України №1178 від 23 липня 2025 року, того ж дня пацієнту проведено лабораторне дослідження крові - методом полімеразної ланцюгової реакції ОСОБА_9 (ПЛР РНК HCV) на визначення кількості вірусу гепатиту «С» в крові. Результат дослідження - не визначено. Тому на підставі отриманих результатів проведених клініко-лабораторних досліджень крові ув'язненому ОСОБА_5 було встановлено діагноз: Паст- інфекція вірусний гепатит "С" (антитіла до гепатиту "С" виявляються, але вірусу гепатиту "С" в крові не має). Згідно протоколу лікування гепатиту «С» затвердженого наказом МОЗ України №1178 від 23 липня 2025 року станом на теперішній час ув'язнений і ОСОБА_5 подальшого лікування противірусними препаратами прямої дії не потребує. Рекомендовано: повторне проведення дослідження ПЛР РНК НСV через 1 рік. На час складання довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_5 , 1989 року народження, задовільний. Перебуває на обліку лікарів Харківської міської медичної частини № 27. Отримує амбулаторне медикаментозне лікування згідно листа лікарських призначень. Лікарськими засобами забезпечений в повному обсязі. Екстреної медичної допомоги стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує. Приймати участь у судових засіданнях за станом здоров'я може.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на обліку лікарів Харківської міської медичної частини № 27, отримує амбулаторне медикаментозне лікування, медичної допомоги стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує, приймати участь у судових засіданнях за станом здоров'я може.
У судовому засіданні, також, обвинувачений зазначив, що він неодноразово звертався зі скаргами на ненадання йому належної медичної допомоги під час тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова було задоволено його скаргу та зобов'язано Харківську міську медичну частину № 27 провести його повне медичне обстеження у медичній установі
Згідно Єдиного реєстру судових рішень в системі «Електронний суд» ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 скаргу ув'язненого ОСОБА_5 - задоволено. Зобов'язано завідувача Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_10 провести повне медичне обстеження ув'язненого ОСОБА_5 у медичній установі з оновленого орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, з урахуванням його скарг на загальний стан здоров'я та перенесений інсульт, з проведенням необхідних медичних досліджень, в тому числі на предмет наявності у останнього гепатиту ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , із залученням необхідних лікарів-спеціалістів, а також забезпечити належне медичне лікування ув'язненого ОСОБА_5 з урахуванням встановленого діагнозу та наявної медичної документації.
Враховуючи викладене, судом не вбачаються підстав для задоволення заяви обвинуваченого, оскільки матеріали справи містять повну інформацію про стан здоров'я обвинуваченого та надане йому лікування, а також ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 року було зобов'язано завідувача Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_10 провести повне медичне обстеження ув'язненого ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 201, 331, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» - до 26 січня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою - 26 січня 2026 року.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2025 року.
Головуючий суддя: