Справа № 950/3202/25
Провадження № 2/950/1068/25
02 грудня 2025 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі судді - Косолапа В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 02.06.2021 № 4268845 в загальному розмірі 23996,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в електронному вигляді, укладено договір про споживчий кредит № 4268845. За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 5600,00 грн. Кредитні кошти надані відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування на банківську картку.
13.09.2021 між позивачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір відступлення права вимоги № 07Т відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача.
На момент звернення до суду заборгованість відповідача складає 23996,00 грн., з яких: 5600,00 грн. тіло кредиту, 17780,00 грн. відсотки та 616,00 грн. комісійна винагорода. Звернувшись до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за вищевказаним кредитним договором, оскільки останній своїх зобов'язань не виконав, суми отриманих коштів не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив.
Ухвалою від 21.10.2025 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою від 18.11.2025 судом витребувано необхідні для розгляду справи докази.
06.11.2025 до суду надійшов відзив на позову заяву, складений адвокатом Стегнієм А.М. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні. Свою позицію мотивував тим, що надані позивачем документи не підтверджують наявності між сторонами кредитних відносин та наявність заборгованості, оскільки кредитний договір не містить підпису відповідача. Також представник зазначає, що позивач крім тіла кредиту просить стягнути і відсотки за користування, однак в матеріалах справи відсутнє підтвердження підписання саме цього кредитного договору. Указує, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач дотримався закону та повідомив споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, які вважав узгодженими позивач. Загалом представник зазначає, що відповідач не визнає ту обставину, що власним підписом засвідчив згоду на отримання кредиту, який є предметом спору що, на його думку, має наслідком необґрунтованість позовних вимог.
24.11.2025 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у яких зазначив, що 02.06.2021 відповідач в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту. Відповідачу було направлено електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , який він особисто вказав у договорі, яке містило одноразовий ідентифікатор W22213, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору. Одноразовий ідентифікатор відображено на договорі, файл із зашифрованим підписом завантажено разом з позовом через кабінет підсистеми «Електронний суд» у форматі для перегляду, однак при друкуванні файлу він не відображається з питань збереження конфіденційності. Заперечуючи проти позову відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що мобільний номер телефону та ІР-адреса, з яких подано заяву на отримання кредиту, не належать відповідачу.
Також представник зазначив, що наявна у справі копія платіжного доручення є належним та допустимим доказом перерахування первісним кредитором коштів на рахунок відповідача.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 02.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в електронній формі, укладено договір про споживчий кредит № 4268845.
Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 договору позичальнику надано грошові кошти в розмірі 5600,00 грн. на строк 15 днів. Термін повернення кредиту 17.06.2021. Комісія за надання кредиту - 616,00 грн. Процентна ставка - 1,25 %, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, фіксована.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що такий укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з п. 6.2 договору відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
У пункті 10 договору зазначені: номер телефону позичальника - НОМЕР_1 та адреса електронної пошти. Додатками до договору є графік платежів та паспорт споживчого кредиту. У пункті 6 паспорту міститься вказівка на підпис споживача (електронний підпис одноразовим ідентифікатором) (а.с. 7-12).
Слід зазначити, що у наданому примірнику договору про споживчий кредит № 4268845, доданому до позовної заяви у форматі PDF, за умови виконання дій, зазначених позивачем у додаткових поясненнях, відображені відомості про підписання ОСОБА_1 такого договору за допомогою одноразового ідентифікатора W22213, час 03.06.2021 08:13 (а.с. 84).
Таким чином твердження представника відповідача щодо не підписання ОСОБА_1 спірного договору спростовуються дослідженими доказами.
Грошові кошти в розмірі 5600,00 грн. були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), що підтверджується копією платіжного доручення від 03.06.2021 № 47851734 (а.с. 14).
13.09.2021 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с. 16-19).
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 07Т, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 23996,00 грн., в тому числі 5600,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 17780,00 грн. заборгованості за відсотками; 616,00 грн. комісії (а.с. 24).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб'єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У межах даної справи судом встановлено, що 02.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 дійсно укладено спірний договір, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Указаний спосіб підписання договору відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», а тому відповідно до ст. 11 такого Закону такий прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідачем та його представником не спростовано твердження позивача про направлення на номер мобільного телефону ( НОМЕР_1 ) одноразового ідентифікатора для підписання договору. Зазначене спростовує доводи представника відповідача в цій частині. Крім того, відповідачем та його представником не доведено, що картка № НОМЕР_2 не належить відповідачу або того, що кошти на такий рахунок не зараховувались. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано та не оспорено.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 обов'язку з повернення коштів не виконав, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з останнього боргу в загальному розмірі 23996,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором від 02.06.2021 № 4268845 в загальному розмірі 23996,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.12.2025.
Суддя Вадим КОСОЛАП