Справа № 643/21337/25
Провадження № 2-о/643/583/25
02.12.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернулась до Салтівського районного суду міста Харкова із заявою про встановлення факту смерті своєї матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування поданої заяви надано копії документів на підтвердження родинного зв'язку між заявником та ОСОБА_2 , а також копію довідки про смерть ОСОБА_2 , яка видана «феодосійським міським відділом запису актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки крим».
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. 175, 177 ЦПК.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
Положенням ст. 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на
1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що у згаданих справах від сплати судового збору звільняються заявники не у всіх без виключення випадках, обумовлених збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, а лише у тому разі, коли такі обставини призвели до чітко визначених законодавцем наслідків, а саме: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, втрата документів, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв'язок між подією (збройна агресія, конфлікт, тимчасова окупація тощо), яка потягла дію-наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), що стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 28.02.2024 року по справі
№ 759/17678/22.
Однак, заява не містить доводів або будь-якої інформації про те, що смерть особи перебуває у причинно-наслідковому зв'язку зі збройною агресією або тимчасовою окупацією території України.
Враховуючи те, що сам по собі факт смерті особи на тимчасово окупованій території не віднесений законом до обставин, які надають пільги по сплаті судового збору при зверненні до суду з метою встановлення таких фактів, тому суддя дійшов висновку, що заявник у даній справі не звільнений від сплати судового збору в розумінні п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» унормовано, що прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028, 00 грн.
В силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За таких обставин, оскільки заява подана до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», при зверненні до суду з даною заявою заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Проте, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК позивачем до заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 177, 185, 260, 261, 318 ЦПК суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті своєї матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви впродовж п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.
Роз'яснити, якщо заявник не усуне недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Борис ЗАМІКУЛА