Справа № 626/2171/25
Провадження № 2/626/841/2025
Іменем України
20.11.2025 року м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бєлостоцької О.В.,
при секретарі Івашкіній Т.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено, що 20.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 435836983, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6 500 гривень, а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та у строки, визначені договором.
Згідно договору № 435836983 відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора GNZE-8728.
ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 34 269 грн 30 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 500 грн 00 коп та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 27 769 грн 30 коп.
На підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 435836983 від 20.12.2023 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
На підставі договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 435836983 від 20.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
На підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 435836983 від 20.12.2023 року перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».
Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 435836983 від 20.12.2023 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 500 грн 00 коп, заборгованості за відсотками в розмірі 27 769 грн 30 коп., а всього 34 269 грн 30 коп та судові витрати по справі, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 15.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту, в іншій частині нарахувань просив відмовити, в зв'язку з тим, що він є військовослужбовцем з 28.10.2021 року.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що 20.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 435836983 (а.с.31-36), який підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора GNZE-8728, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 07.08.2024 року (а.с.20 на звороті).
Відповідно до п.2.1 кредитного договору № 435836983 від 20.12.2023 року, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6500 грн 00 коп. (шість тисяч п'ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).
Пунктами 2.2, 2.3 кредитного договору передбачено, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6500 грн 00 коп. одразу після укладення договору 20.12.2023 року.
Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.
Пунктом 3 кредитного договору передбачено, На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 4706 грн 65 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.
Пунктом 7 кредитного договору передбачено, Рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 19.01.2024 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 19.01.2029 року. Протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору, після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Пунктом 8 кредитного договору передбачено, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. За період від дати видачі Кредиту до 19.01.2024 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 883,30 (вісімсот вісімдесят три цілих три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,42 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка). У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 19.01.2024 року проценти нараховуються за ставкою 883,46 (вісімсот вісімдесят три цілих сорок шість сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,42 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Згідно з пунктом 11.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
На виконання умов зазначеного договору 20.12.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6500,00 грн. на банківську карту, що належить відповідачу ОСОБА_1 за № 516875541740890, що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250723/43950-БТ від 02.08.2025 року та випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.12.2023 року по 25.12.2023 року (а.с.81-82), копією платіжного доручення № 93ec7853-8cac-4c18-9537-ca0a28ef9955 від 20.12.2023 року (а.с.19).
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 56-59).
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії вказаного вище договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.59 на звороті).
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с.60-62).
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору факторингу № 28/1118-01 до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с 62 на звороті).
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 62 на звороті).
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, згідно якої продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. (а.с. 63).
31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.52-55).
04.06.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с. 47-49).
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 року до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 435836983 від 20.12.2023 року в сумі 34 269 гривень 30 копійок (а.с.45).
Відповідно до розрахунів заборгованості за договором кредитної лінії № 435836983 від 20.12.2023 року (а.с.38-41) та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 435836983 від 20.12.2023 року заборгованість ОСОБА_1 не погашена і становить 34 269 гривень 30 копійок (а.с.23 на звороті), яка складається із наступного:
6 500 гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту;
27 769 гривні 30 копійок - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як встановлено в ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір № 435836983 від 20.12.2023 року укладений сторонами в електронній формі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.
Відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що права вимоги за договором № 435836983 від 20.12.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшли до кредитора ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, на підтвердження чого надав суду копію посвідчення серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 (а.с.88 на звороті).
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національній гвардії України з 28 лютого 2024 року по теперішній час.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 має пільги для учасників бойових дій.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц, провадження №61-21025св18.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період почався 17.03.2014 року (Указ Президента України №303 «Про часткову мобілізацію») і триває до нині.
Моментом виникнення права на не нарахування штрафних санкцій, пені і процентів є:
-17.03.2014 року - для тих осіб, які станом на 17.03.2014 року вже були військовослужбовцями;
-дата прийняття на військову службу (за контрактом і за призовом, зокрема призов під час мобілізації) для тих осіб, які стали військовослужбовцями після 17.03.2014 року.
З наданої ОСОБА_1 копії посвідчення серії НОМЕР_3 вбачається, що він перебуває на військовій службі в Національній гвардії України з 28 лютого 2024 року по теперішній час.
З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані за період часу з 20.02.2024 року по 31.07.2024 року (а.с.38-39).
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», і доходить до висновку про можливість застосування до даних правовідносин пільг, передбачених статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як відповідачем надано достатні докази того, що він має право на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, оскільки в період нарахування процентів за користування кредитом він перебуває з 28.02.2024 року по теперішній час на військовій службі в військовій частині, тому має право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом які нараховані після 28.02.2024 року - за період з 28.02.2024 року по 31.07.2024 року в розмірі 15495 грн.
Отже, встановивши, що на відповідача поширюється дія пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, з урахуванням меж заявлених вимог, вважає, що позов в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами задоволенню підлягає лише частково, - з відповідача на користь позивача слід стягнути проценти за користування кредитом, розмір яких відповідно до наявного в справі розрахунку заборгованості станом на 27.02.2024 року становить 12237 грн 30 коп (а.с.38-39).
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язань щодо повернення кредитних коштів за договором кредитної лінії № 435836983 від 20.12.2023 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог - стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6500 грн 00 коп, заборгованості за відсотками в розмірі 12273 грн 30 коп, а всього - 18 773 гривень 30 копійок, оскільки позовні вимоги в цій частині є законними та обгрунтованими.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (54,78%) в розмірі 1326 гривень 99 копійок (а.с.9).
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження розміру витрат пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року з додатковою угодою до нього (а.с.22,37), акту прийому - передачі наданих послуг до договору №05/06/25-01 від 25.06.2025 року (а.с.22 на звороті), зі змісту яких вбачається, що розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги складає 7000 грн.00 коп.
Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22).
Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, отже із нього на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 3834 грн 60 коп (7000 грн.х 54,78%)
Керуючись ст.ст.4,19,81,89,137, 141,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, Будинок 4, літера А, офіс 10; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 435836983 від 20.12.2023 року, яка складається із заборгованості за тілом кредитом в розмірі 6 500 гривень 00 копійок та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом в розмірі 12 273 гривні 30 копійок, а всього 18 773 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 30 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1326 (одна тисяча триста двадцять шість) гривні 99 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) гривні 60 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 20 листопада 2025 року.
Суддя