Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/4224/2025 Справа № 646/8879/25
02 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Онупко М.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 38899-04/2024 від 23.04.2024 року в розмірі 23 280 грн., за кредитним договором № 8569421 від 16.10.2024 року в розмірі 11 550 грн., а всього в розмірі 34 830 грн. та стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 19.11.2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було залишена без руху, оскільки була подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
19.11.2025 року вказана ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» для усунення вказаних недоліків.
27.11.2025 року представником позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Омельяновою Є.Ю. на виконання ухвали суду від 19.11.2025 року до суду було подано заяву про усунення недоліків з додатками. В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначила, що у вказаній справі позивачем подано одну позовну заяву, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за двома кредитними договорами, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме: всі два правочини укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України.
Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Таким чином, об'єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. сторони заінтересовані в тому, щоб всі їх спірні вимоги були розглянути одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи. Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог. Якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за двома договорами ускладнює вирішення справи, що розширює предмет доказування та може призвести до порушення вимог ЦПК України, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Однак, як вбачається з вказаної заяви та доданих до неї документів вимоги ухвали суду від 19.11.2025 року в повному обсязі не усунуті, а саме не додано документи про сплату судового збору за дві вимоги майнового характеру.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі № 909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги ухвали від 19.11.2025 року, в частині виконання вимог положень ст. 177 ЦПК України, представником позивача не усунуто та судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру не сплачено.
Для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 19.11.2025 року, судом був установлений строк в п'ять днів з дня отримання ухвали, які позивачем у відповідності до положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України до теперішнього часу не виконані.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).Оскільки вимоги ухвали від 22.10.2025 року позивачем не виконані, суд вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути заявнику.
Оскільки вимоги ухвали від 19.11.2025 року позивачем виконані не в повному обсязі, суд вважає за необхідне заяву визнати неподаною та повернути заявнику.
У відповідності до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - визнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суду міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або підписання ухвали суду без її проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи.
Суддя -М. Ю. Онупко