Справа №639/6238/25
Провадження №2/639/2101/25
01 грудня 2025 року
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чубенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», подана його представником, до відповідача ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 39199,99 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. та 3% річних.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 15.04.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено №1557289. Відповідно до умов договору ТОВ «Слон Кредит» зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів: з 15.04.2024 року по 10.04.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 9 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Відповідач не виконав умов кредитного договору, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 39199,99 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 3999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 24500,00 грн., нарахованих процентів позивачем за 107 календарних днів 10700,00 грн. зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В порядку, ч.10,11 статті 265 ЦПК України забов'язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання судового рішення, за результатами розгляду позову, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних.
Крім того, позов містить клопотання про витребування доказів, відповідно до яких, для всебічного та повного розгляду справи просить суд витребувати у АТ «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 15.04.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 4000 грн., за ініціативою ТОВ «Слон Кредит» (код ЄДРПОУ 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».
Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання. Клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про витребування доказів - задоволено.
Витребуваноу Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 15.04.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 4000 грн., за ініціативою ТОВ «Слон Кредит» (код ЄДРПОУ 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Вматеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Столітній М.М., який дії на підставі ордеру серії АІ №1969603 від 12.08.2025 про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 01.12.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
15.04.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1557289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно з зазначеним договором, ТОВ «Слон Кредит» зобов'язується надати Клієнту ( ОСОБА_1 ) грошові кошти (кредит) в гривні, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 4000,00 грн.
Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 9 днів.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка вкладає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.5.2 знижена процентна ставка 0,010 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 24.04.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу. Відповідно до графіку платежів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору (а.с.21-25).
Додатком №1 до Договору визначено таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (зворот а.с. 25-26)
Крім того, строни підписалаи і паспорт споживчного кредит (а.с. 27 -28).
Відповідно до листа директора ТОВ «Пейтек Україна» Докучаєвої Н. від 15.01.2025 року вбачається, що відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «Слон Кредит» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит»: 15.04.2024 14:14:14 на суму 4000.00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 10се68d8-52d8-4504-af82-100f83468e7, номер транзакції в системі ТОВ «Слон Кредит» - 15572891713179650, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с 42).
Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-12294 від 02.09.2025, підтверджено факт належності платіжної картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 , а також підтверджено факт зарахування коштів 15.04.2024 на дану платіжну картку у сумі 4000 грн. (а.с. 106).
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, ОСОБА_1 станом на 24.12.2024 року має заборгованість за кредитним договором № 1557289 від 15.04.2024 року в розмірі 30499,99 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3999,99 грн.; нарахованих відсотків на дату продажу у розмірі 24500 грн.; штрафні санкції у розмірі 2000 грн. (а.с. 47).
24.12.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та «ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, згідно умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 1557289 від 15.04.2024 року. Пунктом 1.1. договору факторингу визначено, що за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. (а.с. 58 -66).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст апітал» набуло право вимоги до відповідача в розмірі 30499,99 грн., яка складається з: 3999,99 грн. тіло кредиту; 24500 грн. нараховані відсотки; 2000 грн. нараховані штрафи (а.с. 68).
Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» перейшли права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1557289 від 15.04.2024 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості процентів з 25.12.2024 по 10.04.2025, доданого до позовної заяви, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором № 1557289 від 15.04.2024 року нарахованих процентів у розмірі 10700 грн. (а.с. 70 -71).
Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором визначено 39199,99 грн., з яких: 3999,99 грн. - тіло кредиту; 24500,00 грн. - сума процентів за коритсування кредитом; 10700,00 грн. - нараховані позивачем проценти за 107 календарних днів.
Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ-документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ст.11Закону України" Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 2 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, позивач відповідно до норм діючого законодавства має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право на таке нарахування, умови, розміри та періоди дії ставок, строки їх сплати визначено умовами договору.
За кредитним договором № 1557289 позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками в розмірі 24500 грн за період 15.04.2024 до 24.12.2024 року, виходячи із встановленої кредитним договором процентної ставки у розмірі 0,01% за 1 день користування кредитом з 15.04.2025 по 23.04.2024, та з 24.04.2024 по 24.12.2024 у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку надання кредиту та 10700 грн. за період з 25.12.2024 по 10.04.2025.
Разом з тим, при укладанні договору позивач не врахував наступні положення закону.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, за якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Також підпунктом 13 пункту 5 розділу I Закону № 3498-IX доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Слід зазначити, що Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами.
Системний аналіз положень підпункту 13 пункту 5 розділу I Закону 3498-IX від 22.11.2023 р. та норм чинного законодавства свідчить про таке.
Вказаний підпункт встановлює спеціальне перехідне регулювання для договорів про споживчий кредит, укладених до набрання чинності цим Законом. Його дія поширюється виключно на ті договори, строк дії яких було продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX. Для таких правовідносин передбачено поетапне зменшення денної процентної ставки, що має на меті поступову адаптацію умов раніше укладених договорів до нових вимог законодавства без надмірного порушення балансу прав та інтересів сторін.
Натомість договори, укладені після набрання чинності цим Законом (15.04.2024), підпадають під дію прямої норми закону, яка встановлює максимальний розмір денної процентної ставки за споживчими кредитними договорами - не більше 1 %. Це випливає з принципу негайної (прямої) дії закону в часі щодо нових правовідносин, закріпленого у статті 5 Цивільного кодексу України, та принципу правової визначеності, який гарантує, що учасники нових договірних відносин одразу підпорядковуються вимогам чинного законодавства.
Враховуючи те, що кредитний договір укладений 15.04.2024 року, тобто після набрання чинності Закону № 3498-IX, то до спірних правовідносин в силу прямої дії закону підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 %, тобто норма яка діяла на момент укладання договору.
За таких обставин, умови укладеного між сторонами договору, які передбачені у пункті 1.5.1 щодо встановлення процентної ставки 2,5 % в день, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
Отже, за період з 23.03.2024 до 10.04.2025 кредитор нарахував щоденні проценти в заявленому розмірі безпідставно, оскільки такий розмір був законодавчо обмежений до 1 % (40 грн.) та включав витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, а саме витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до п. 1-2, 2, 3, 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Таким чином, нарахована заборгованість за загальними витратами за споживчим кредитом відповідно до законодавчо обмеженого розміру 1% денної процентної ставки за період з 24.04.2024 до 10.04.2025 (351 день) підлягає перерахунку, з урахуванням нарахованих комісій кредитодавця, пов'язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення.
Загальна сума коштів заборгованості відповідача за процентами за кредитним договором в розмірі 14043,60 грн. становить загальні витрати за споживчим кредитом за договором №1557289 від 15.04.2024, які розраховані з 15.04.2024 по 23.04.2024 за зниженою процентною ставкою 0,01% в розмірі 3,60 грн., які сплачені позичальником та з 24.04.2024 по 10.04.2025 в межах максимального розміру денної процентної ставки за кожен день, встановленої законом (1%), розмір яких складає 14040,00 грн. (40 х 351 дн.)
Щодо позовної вимоги про застосування судом частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), та зобов'язати особу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, то вони є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Як передбачено частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VIIцього Кодексу.
Частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду. Зокрема врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Правила частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з'ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.
Правова мета приписів частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України передовсім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов'язання після того, як було ухвалено судове рішення.
Формулювання вказаних норми процесуального права визначають право, а не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин десятої, одинадцятоїстатті 265 ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.
За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанняним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому враховуючи вищезазначені обставини вимога позивача про застосування ст.625 ЦК Українита 265ЦПК Україниє необґрунтованою та в цій частині позову суд відмовляє в її задоволенні.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у загальному розмірі 10 000 грн. представником позивача надано: копія Договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; заявка № 9845 на виконання доручення до Договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; копія акту № 9845 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату №9845-12/08-2025 від 12 серпня 2025 року на 10000,00 грн. (а.с. 86 -91).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 10 000 грн. є завищеним, аналіз чинного законодавства, судової практики ВС - 0,5 год - 440,00 грн. є складовою юридичної консультації та підготовкою позициії по захисту клієнта, складання та оформлення інших документів, додатки до позовної заяви - 1 год. - 840,00 грн. є невідємною частиною подання позову, представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинтсва, складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання) - 2 год - 1640,00 грн., суд не приймає до уваги, оскільки ані відповіді на відзив, а ні письмових пояснень надано не було, судові засідання були проведені без участі адвоката, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі адвоката, а тому вимоги за представництво інтересів, в тому числі участь у судових засіданнях - 2 години - 1640,00 грн. суд не приймає до уваги.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню на суму 4560,00 грн. та обгрунтований розмір витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 5440,00 грн.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 ,. на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1557289 від 15.04.2024 року у розмірі 18039,99 грн.., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3999,99 грн., та нарахованих процентів в розмірі 14040,00 грн.
Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Також ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за подання позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.1).
Згідно ч.ч.1 ,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов суд задовольняє частково, тобто на 46,02 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» у сумі 1114,79 грн.
Витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог складають 2503,49 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 , 274 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором позики № 1557289 від 15.04.2024 в сумі 18 039 (вісімнадцять тисяч тридцять дев'ять) гривень 99 копійок, яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 3999,99 грн., заборгованість за відсотками - 14040,00 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1114 (одна тисяча сто чотринадцять) гривень 79 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 503 (дві тисячі п'ятсот три) гривні 49 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 01.12.2025.
Суддя С.О. Рубіжний