Справа № 638/22813/25
Провадження № 2/638/9095/25
02 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Харківської міської ради, третя особа: нотаріус Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Одрінська Оксана Володимирівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
Встановив:
Представник позивача звернулась до суду з позовом до Донецької міської ради, Харківської міської ради, третя особа: нотаріус Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Одрінська Оксана Володимирівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Суддя, вивчивши матеріали заяви, дійшов висновку, що зазначена заява подана з порушенням правил підсудності на підставі наступного.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, відповідно до якої за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що «правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно».
Так, предметом позову є визначення додаткового строку ОСОБА_1 для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Представник позивача зазначає обсяг спадкового майна та його місцезнаходження, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, які розташовуються у м. Кіровське (м. Хрестівка) Донецької області.
Згідно із розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014, розгляд справ підсудних Кіровському міському суду Донецької області, передано Чернігівському районному суду Запорізької області.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду 49/0/9-22 від 14.09.2022, розгляд справ підсудних Чернігівському районному суду Запорізької області, здійснюється Вільнянським районним судом Запорізької області.
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки спір у цій справі виник з приводу нерухомого майна, так як позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із нерухомим майном, а відтак суд вважає, що у цьому випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені частиною першою статті 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та справа підлягає розгляду Вільнянським районним судом Запорізької області.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до Вільнянського районного суду Запорізької області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Керуючись ст. 30, 31, 354 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької міської ради, Харківської міської ради, третя особа: нотаріус Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Одрінська Оксана Володимирівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - передати до Вільнянського районного суду Запорізької області.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин