Справа № 638/23364/25
Провадження № 2/638/9271/25
01 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М., розглянувши питання можливості відкриття провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши позовну заяву, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 27 листопада 2025 року ОСОБА_2 до 26.11.2018 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді № 2070858 від 01 грудня 2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частинами 1, 2 статті 4 вказаного ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Статтею 5 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно статті 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Кабінетом Міністрів України 01 жовтня 2014 року прийнято Постанову №509 "Про облік осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" і затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 вищевказаної постанови довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно абзацу 20 пункту 2 Постанови інформація про внутрішньо переміщену особу, у тому числі отримана від уповноваженої особи територіальної громади/центру надання адміністративних послуг у вигляді сформованої електронної справи, включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб без копій/сканкопій документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку. При цьому посадова особа уповноваженого органу, уповноважена особа територіальної громади/центру надання адміністративних послуг несе персональну відповідальність за правильність внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до електронної справи та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
З огляду на зазначені обставини та вимоги ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", суд вважає, що вказана справа підсудна Деснянському районному суду м. Києва, оскільки зареєстроване місце перебування, як внутрішньо переміщеної особи відповідача знаходиться у Деснянському районі міста Києва.
Доказів того, що відповідач зареєстрований на території Шевченківського району м. Харкова матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, серед іншого, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Крім того, суд бере до уваги, що положеннями статті 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Таким чином, позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно передати за підсудністю для подальшого розгляду до Деснянського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 27, 31 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Рибальченко