Справа № 638/17268/25
Провадження № 2/638/7300/25
01 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді - Шамраєва М.Є., розглянувши в письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 14.11.1986 року Орджонікідзевським райкомітетом відділу РАЦС м. Харків, актовим записом № 955 та просить стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968 грн. 96 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що подружжя перестало розуміти та любити один одного, з'явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту. На теперішній час подружжя разом не проживає, шлюбні відносини припинені, спільного господартва не ведуть, шлюб має формальний характер. Примирення та збереження сім'ї не можливо і не є доцільним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.09.2025 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачу направлялась ухвала суду про відкриття провадження від 10.09.2025 року за зареєстрованою адресою місця проживання, натомість до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням «За закінченням встановленого терміну зберігання). Однак відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 14.11.1986 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Орджонікідзевським райкомітетом відділу РАЦС м. Харків в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено актовий запис за № 955. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 .
З доводів позивача, викладених у позовній заяві, випливає, що спільне життя у них з відповідачем не склалось, примирення між ними неможливе.
Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.
При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне сімейне життя подружжя не склалось через розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту, непорозуміннь та відсутності почуття любові один одного, спільного господартва не ведуть, шлюб має формальний характер, позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу до суду не надано та судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається, тому шлюб між ними має бути розірваний.
За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.
Водночас суд не знаходить підстав для розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн з наступних підстав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,
які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу зазначених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 2) ордеру; 3) договору про надання правничої допомоги від 26.08.2025 року. При цьому за умовами договору про надання правової допомоги від 26.08.2025, укладеного між адвокатом Герасимчук О.О. та ОСОБА_1 . Клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 5000 (П'ять тисяч) гривень за розгляд справи в суді першої інстанції; за надання правової допомоги гонорар сплачується авансом в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок Адвоката.
Натомість в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про оплату гонорару, та само як докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.), інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у розподілі витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 206, 259, 260, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104, 110-112 СК України,-
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14.11.1986 року Орджонікідзевським райкомітетом відділу РАЦС м. Харків, актовим записом № 955.
Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.Є. Шамраєв