справа № 619/2474/25
провадження № 1-кп/619/379/25
іменем України
02 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження № 12025221230000153 від 14.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Харків, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останні раз 27.09.2019 вироком Ленінського районного суду міста Харкова за ч. 1 ст. 198 КК України в силу ст. 71 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 8 місяців, звільненого 25.03.2021 по відбуттю покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурораОСОБА_4
обвинуваченогоОСОБА_3 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
24.02.2022 згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб.
02.02.2025 ОСОБА_3 у вечірній час доби, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на крадіжку чужого майна прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел на крадіжку майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та пройшов на територію домоволодіння. Після чого ОСОБА_3 направився до господарського приміщення, з якого вчинив крадіжку: алюмінієвого молочного бідону ємкістю 40 літрів, вартістю 540,00 грн, насосну станцію торгівельної марки «OCEAN», моделі «JET-100S», вартістю 4420,62 грн, швейну машину, вартість якої не встановлена. Після чого з вказаним майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Зазначеним протиправними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 4 960,62 грн.
Крім того, 10.02.2025 ОСОБА_3 у вечірній час доби, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на крадіжку чужого майна прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який на належить ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел на крадіжку чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та пройшов на територію домоволодіння. Після чого, направився до господарського приміщення звідки вчинив крадіжку: бензопили торгівельної марки «STIHL», моделі «MS 280 Germany», вартістю 2200,00 гр., бензопили торгівельної марки «Энергомаш», моделі «ПТ- 99458», вартістю 2690,00 грн, 2 подовжувані (котушки), довжиною 50 метрів, на 4 гнізда, загальною вартістю 2230,40 грн за 1 шт., болгарку з відрізним диском, торгівельної марки «Winkelschleifer», моделі «BWS 230-3», виробник «Bavaria», вартістю 990,00 грн, будівельний фен, торгівельної марки «Зенит», моделі «AS 18-2 GA», вартістю 2583,00 грн, домкрат гідравлічний, торгівельної марки «ARM08PVC», 140-385 мм на 2,5 тони, вартістю 2363,20 грн, шуруповерт акумуляторний торгівельної марки «Einhell GLOBAL», моделі «AS 18-2 GA», вартістю 1277,76 грн, гідроакумулятор марки «Lider Pumps SS» на 50 л. вартістю 2271,40 грн, соковижималку торгівельної марки «Saturn», моделі «ST 1042», вартістю 500,00 грн, прожектор торгової марки «Magnum» модель «LHF500» на 500 Вт, вартістю 150,00 грн, болгарку з шліфувальним диском, без позначальних характеристик, рибацьку сітку, ножний насос радянського походження з манометром тиску, вартість яких не встановлена. Після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Зазначеними протиправними діями потерпілій ОСОБА_6 була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 17 255,76 грн.
Крім того, 13.02.2025, близько о 12.00 год ОСОБА_3 у вечірній час доби, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на крадіжку чужого майна прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та пройшов на територію домоволодіння. Після чого, направився до господарського приміщення звідки вчинив крадіжку: металевого буру для зимової рибалки ТМ «ТОНАР-ІЗО», вартістю 1192,00 грн, газовий балон з горілкою, червоного кольору, торгової марки «Ruddy» модель «Rk-2» на 4,8 л., ватрістю 556,80 грн, заточувальний верстат торгової марки «Power Тес Germany» модель «РТ2304 400W», вартістю 1224,00 грн, чохол торгової марки «Viva 130cm» вартістю 276,00 грн телескопічне удилищем торгової марки «Royal Fish Pole Rod 400 art. 06111», вартістю 240,00 грн, газовий балон на 50 л. з надписом «Пропан», вартістю 1000,00 грн, компресор повітряний на 30 літрів торгової марки «Торех» та електродвигун для надувної лотки торгової марки «ANT» модель «ЕТ-34», вартість яких згідно висновку експерта невстановлена. Після чого, вийшовши з території домоволодіння розпорядитись вказаним майном не зміг, так як був викритий у даному злочині сусідами потерпілої, у зв'язку з чим не довів всій умисел до кінця, з незалежних від нього обставин. Зазначеними протиправними діями потерпілій ОСОБА_5 була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 4 488,80 грн.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у:
- крадіжці, тобто таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України;
- закінченому замаху на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини їх вчинення, так як це зазначено вище.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Вина обвинуваченого у вчиненні вище зазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінальних проваджень, і обвинуваченим не оспорюються.
Повно, всесторонньо, об'єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення під час судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною п'ятою статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження містять відомості на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненому злочинів та всі обставини, які ставляться йому у провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 , визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 67 КК України рецидив злочинів визнається судом обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 .
Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 установлено, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі проти власності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.
Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
При цьому, враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Виходячи з приписів статті 12 КК України, вчинені ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжкими злочинами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого та наслідків дій винного, який свою вину визнав повністю.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкцій передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання відповідає тяжкості правопорушень, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України покарання за замах на злочин не може перевищувати двох третин максимального строку, передбаченого відповідною частиною статті КК України.
При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України, принципів необхідно застосувати до ОСОБА_3 при призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд крім відомостей про особу винуватого та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, враховує число злочинів, які входять у сукупність, форму вини і мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків.
Отже, суд дійшов висновку про застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини дев'ятої статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2025 року (справа № 619/997/25, провадження № 1-кс/619/180/25) було накладено арешт на майно.
З огляду на зазначене та з урахуванням обставин справи арешт майна, яке було предметом злочину, підлягає скасуванню та майно поверненню власнику, а інше - знищенню.
Так як суд призначає покарання у виді позбавлення волі, то до набрання вироком законної сили слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор»та строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
До набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 02 грудня 2025 року.
Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2025 року (справа № 619/997/25; провадження № 1-кс/619/180/25), - скасувати.
Речові докази по справі:
- металева дужка навісного замка, яку поміщено та запаковано до паперового конверту «НПУ»; газовий балон з горілкою, червоного кольору, з написом «Пропан», опечатана биркою НПУ № 0613728; металевий бак ємністю 30 літрів опечатана биркою НПУ № 0613730; компресор ТМ «TOREX» опечатаний биркою НПУ № 0613725; електроточильний станок ТМ «PowerTek» опечатана биркою НПУ № 0613731; металевий бур ТМ «ТОНАР» опечатана биркою НПУ № 0613726; електродвигун «ANT ET-34» опечатана биркою НПУ № 0613727; електроприлад з вимикачем, сірого кольору опечатана биркою НПУ № 06137295; чохол з рибацькими сітями та вудкою опечатана биркою НПУ № 0613735; металева кришка з трьома тарілками, сковорідкою та металевою частиною, в полімерному пакеті «АТБ», опечатана биркою НПУ №0613736; домкрат «Подкатный гидравлический» на 2,5 т, у полімерному чохлі опечатаний биркою НПУ № 0613743; бензопила помаранчевого кольору з написом «ПТ 99458», опечатаний биркою НПУ № 0613742; бензопила ТМ «SHTIL» помаранчево-білого кольору, опечатаний биркою НПУ № 0613741; зарядний пристрій ТМ «Cinhell» опечатаний биркою НПУ № 0613739; соковожималка ТМ «SATURN» опечатаний биркою НПУ № 0613738; болгарка сірого кольору, без назви, опечатана биркою НПУ № 0613744; гідростанція на 50 л. опечатана биркою НПУ № 0613737; шуруповерт ТМ «Kinhell» з акумуляторною батареєю, опечатаний биркою НПУ № 0613745; насос ножний опечатаний биркою НПУ № 0613746; подовжувач в котушці на 4 гнізда, опечатаний биркою НПУ № 0613747; подовжувач в котушці на 4 гнізда, опечатаний биркою НІПУ № 0613748; болгарка жовто-чорного кольору ТМ «Kinhell», опечатана биркою НПУ №: 063749; лампа-ліхтар з датчиком руху, опечатана биркою НПУ № 0613750; кальян у металевій коробці, опечатаний биркою НПУ № 0613751; фен будівельний ТМ «Зеніт», опечатаний биркою НПУ № 0613752; акумуляторна батарея на 18 V. опечатана биркою НПУ № 0613753; рама дитячої коляски, опечатана биркою НПУ № 0613740; рибацька сітка в полімерному пакеті «АТБ», опечатана биркою НПУ № 0613754; металевий бідон, опечатаний биркою НПУ № 0613732; швейну машину, опечатану биркою НПУ № 0613733; полімерний пакет з дротами опечатаний биркою НПУ № 0613734, які знаходяться на зберіганні на території ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, - повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
- недопалок, який поміщено та запаковано до паперового конверту «НПУ»; металевий навісний замок зі слідами ушкоджень, який поміщено та запаковано до паперового конверту «НПУ»; недопалок, який поміщено та запаковано до паперового конверту «НПУ»; два змиви на ватні палички з приміщення № 2 з поверхні полімерної трубки білого кольору та з кришки на полімерній трубі, синього кольору, які поміщено та запаковано до паперового конверту «НПУ»; два сліди структури матеріалу на два відрізки липкої стрічки, які поміщено до полімерного сейф-пакету з номером «PSP 1263563», які знаходяться на зберіганні на території ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1