Єдиний унікальний номер 205/10502/25
Єдиний унікальний номер 205/10502/25
Провадження № 2о/205/324/25
28 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Приходченко О.С., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому і Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження дитини у м. Москва Російської Федерації, -
07 листопада 2025 року з Дніпровського апеляційного суду до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини у м. Москва Російської Федерації, заінтересована особа ВДРАЦС по Новокодацькому і Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини у м. Москва Російської Федерації було залишено без руху і запропоновано заявникові усунути недоліки з дотриманням вимог ст. 95, ч.ч. 1, 4 ст. 177, ч. 1 ст. 318 ЦПК України, з метою усунення яких представником заявника 24 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» було направлено квитанцію про сплату судового збору і заяву про усунення недоліків, проте, недоліки в повному обсязі усунуті не були.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Ознайомившись із матеріалами заяви та заявою про усунення недоліків, суддею встановлено, що заява не відповідає вимогам ч.ч. 2, 5, 8 ст. 95, ч. 5 ст. 177, ч. 1 ст. 318 ЦПК України, оскільки заявником долучено до матеріалів заяви документи, викладені іноземною мовою, які не мають перекладу на українську мову та не засвідчені у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 95 ЦПК України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, в свою чергу відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 9 ЦПК України судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
З огляду на викладене, вказана заява не відповідає вимогам ч.ч. 2, 5, 8 ст. 95, п. 8 ст. 175, ч. 5 ст. 177, ч. 1 ст. 318 ЦПК України:
-заявникові слід зазначити щодо неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-заявникові слід надати переклад на українську мову долучених до позовної заяви документів, викладених іноземною мовою, засвідчених належним чином;
-заявникові слід додати до заяви докази направлення документів з перекладом заінтересованій особі.
У своїй заяві представник ОСОБА_1 вказує, на те, що судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження надається оцінка доказам по справі, що є помилковим припущенням представника заявника.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, має містити виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
На суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
При цьому, суддею не оцінюється докази на їх достатність та належність у розуміння положень ст.ст. 77, 80 ЦПК України, а лише встановлюється відповідність заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вимогам ч. 5 ст. 177 ЦПК України.
Оскільки докази, долучені заявником, викладені іноземною мовою та не містять перекладу, суддя позбавлена можливості оцінити виконання заявником приписів ч. 5 ст. 177 ЦПК України, та окремо зауважує, що кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність заявлених вимог.
При цьому, заявником на стадії подання заяви, в порушення положень п. 8 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, не вказано про наявність у заявника оригіналів доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, та не зазначено про їх наявність в іншої особи. Натомість заява про усунення недоліків містить посилання на, нібито, втрату таких оригіналів.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
ЄСПЛ вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
З урахуванням зазначених обставин, заява не відповідає вимогам ч.ч. 2, 5, 8 ст. 95, п. 8 ст. 175, ч. 5 ст. 177, ч. 1 ст. 318 ЦПК України, а тому відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України заява підлягає повторному залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому і Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження дитини у м. Москва Російської Федерації повторно залишити без руху та запропонувати заявниці усунути недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником копії ухвали, з додержанням вимог ч.ч. 2, 5, 8 ст. 95, п. 8 ст. 175, ч. 5 ст. 177, ч. 1 ст. 318 ЦПК України.
У разі невиконання ухвали в зазначений термін, заява вважається не поданою та повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: