Справа № 177/3572/25
Провадження № 1-кп/177/264/25
02 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025041230002001 від 06.10.2025, з угодою про визнання винуватості, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не має на утриманні дітей та інших осіб, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, який перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-
за участі:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
Так, 05.10.2025 у вечірній час ОСОБА_3 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилися на безлюдній ділянці місцевості поблизу буд. № 1A по вул. Кривбасівська в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, де вживали слабоалкогольні напої.
Під час вживання слабоалкогольних напоїв між зазначеними особами, на ґрунті побутового пияцтва, відбулася сварка, під час якої в ОСОБА_3 виникло почуття особистої неприязні до ОСОБА_6 та умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень. Відразу ж після цього, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, приблизно о 22-00 годин 05.10.2025, умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 не менше трьох ударів кулаками в область голови. Від отриманих ударів кулаками в голову, потерпілий ОСОБА_6 не устоявши на ногах впав на землю, а ОСОБА_3 продовжуючи свої протиправні дії, умисно завдав лежачому на землі потерпілому ОСОБА_6 не менше двох ударів правою взутою ногою в ділянку тулубу.
Після цього ОСОБА_3 припинив свої злочинні дії, та з місця вчинення злочину пішов, а потерпілого ОСОБА_6 бригадою швидкої медичної допомоги було госпіталізовано до КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР». Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран голови, обличчя, закрита травма груді - закритий перелом 8 ребра праворуч, травматичний розрив правої легені, ускладнений гемо- та пневмотораксом праворуч, підшкірною та міжм'язовою емфіземою тулуба, травма 8 пари міжреберних нервів праворуч. Згідно висновку судово-медичної експертизи №1767 від 24.10.2025 виявлені у потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження в області грудної клітини у сукупності, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Дії ОСОБА_3 за вказаним епізодом кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
В даному кримінальному провадженні між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , за попередньої письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 наданої прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , у присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 , 25 листопада 2025 року укладено угоду про визнання винуватості, яка скріплена підписами сторін.
Відповідно до умов угоди, обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вказаному діянні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні.
Сторони угоди погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Обвинуваченому, захиснику, прокурору судом роз'яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а саме призначення йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно, надав згоду на призначення обумовленого сторонами покарання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 наполягав на затверджені угоди, підтвердив факт укладення угоди в його присутності, відповідності її інтересам обвинуваченого.
Потерпілий, який надав прокурору письмову заяву про згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим по даному кримінальному провадженню (а.с. 14), підтвердив згоду на укладення угоди про визнання винуватості в судовому засіданні.
Прокурор підтримав та просив затвердити угоду про визнання винуватості, що підписана між сторонами добровільно 25.11.2025. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору зрозумілі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого (а.п. 45-46, 48,50, 116-119), та враховує пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, покарання є обґрунтованим, відповідає меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Також суд приймає до уваги те, що покарання визначено сторонами з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, а ОСОБА_3 у судовому засіданні однозначно заявив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди від 25.11.2025 про визнання винуватості між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне встановити випробувальний строк тривалістю 2 роки.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_7 був затриманий о 14:30 год 06.10.2025 (а.п. 31). Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.10.2025 у справі № 216/7862/25 відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 04.12.2025(а.с. 67-71).
Оскільки сторони угоди погодили обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням, а суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обумовленого сторонами покарання, зі звільненням обвинуваченого від його відбування на підставі ст. 75 К України, то підстави для збереження запобіжного засобу у виді тримання ОСОБА_3 під вартою відсутні. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 , з урахуванням клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на більш м'який, до моменту набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на особисте зобов'язання, з покладанням обов'язку з'явлення до суду за першою вимогою.
В силу ч.1 ст. 377 КПК України, ОСОБА_3 підлягає звільняє з- під варти в залі судового засідання.
Керуючись ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 14:30 год 06.10.2025 по 02.12.2025 включно, з розрахунку день за день.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 листопада 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , з однієї сторони, та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , з іншої сторони, за участю адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № № 12025041230002001 від 06.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121 КК України.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
В силу ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 14:30 год 06.10.2025 по 02.12.2025 включно, з розрахунку день за день.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п.2, 4 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, змінити, на особистого зобов'язання, з покладенням обов'язку явки до суду за першою вимогою суду.
Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі судового засідання.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1