01 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/25233/24
Провадження № 33/820/661/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника - адвоката Новака А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу адвоката Новака А.М., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2025 року, -
встановив:
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 08 вересня 2024 року, приблизно о 00 год. 32 хв., в м.Хмельницькому по вул. С.Бандери, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ніссан Армада», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). В порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі апелянт просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме факту керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, крім того долучені відеозаписи не є безперервними.
Вважає, що через порушення працівниками поліції процедури огляду на стан сп'яніння, обставини зазначені у протоколі «поза розумним сумнівом» не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Дані обставини свідчать про упередженість дій працівників поліції задля притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В матеріалах справи відсутній акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння; відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримував направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; перед складанням протоколу ОСОБА_1 не було роз'яснено прав та обов'язків відповідно до ст.268 КУпАП.
Заслухавши пояснення адвоката Новака А.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто відповідно до вимог ст.280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2025 серії ЕПР1 № 125101, 08 вересня 2024 року, приблизно о 00 год. 32 хв., в м. Хмельницькому по вул. С.Бандери, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ніссан Армада», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). В порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 125101 від 08.09.2024 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння;
- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та відео реєстратора автомобіля патрульної поліції.
Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а також про те, що останній не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування саме ним автомобілем, крім того, біля нього перебуває його тверезий товариш, який на запитання поліцейського чому він не сів за кермо, відповів: «це його машина, тому він і не сів за кермо». Працівники поліції неодноразово пропонують пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. Водію були роз'яснені його права та складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд вважає, що відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки підтверджують як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
Отже, твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження апелянта на те, що відеозапис не відповідає критерію належності, оскільки не є безперервним, апеляційний суд відхиляє, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності для встановлення істини у справі, яким, зокрема, зафіксовано події, із зазначенням дати та часу, починаючи з моменту зупинки водія, висловлення поліцейськими до нього ознак алкогольного сп'яніння та вимоги щодо необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, тоді як всі інші відомості містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений та власноручно підписався.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд проводився із порушеннями вимог ст.266 КУпАП, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.
За змістом ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735.
Вказані вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп'яніння. У зв'язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, з відеозапису події вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я, на що водій категорично відмовився.
Працівниками поліції було роз'яснено, що водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 .
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівники поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та при огляді на стан алкогольного сп'яніння діяли в межах Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Доводи апеляційної скарги, що представник поліції не вручив водієві ОСОБА_1 письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують та відхиляються апеляційним судом, оскільки пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 та формою направлення (додаток 1) до Інструкції № 1452/735 не передбачено вручення примірнику направлення особі, яка підлягає медичному огляду, оскільки таке направлення виготовляється для медичного закладу, і не передбачено виготовлення направлення у випадку відмови від проходження огляду.
Аргументи про те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння апеляційний суд до уваги, оскільки зазначене не відповідає дійсності. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 акт огляду на стан сп'яніння наявний та пронумерований за аркушем № 6.
Тож, апеляційний суд не вбачає у діях працівників поліції та суду першої інстанції ознак упередженості, необ'єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи. Доказів на підтвердження зворотного апелянтом не надано, тому апеляційний суд не погоджується з наведеними вище доводами апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотриманий судом стандарт доведення, висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Новака А.М. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набира є законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК