01 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 674/1494/25
Провадження № 33/820/806/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника - адвоката Гарматюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу адвоката Гарматюка Олега Миколайовича на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2025 року, -
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , військовослужбовця,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 08 серпня 2025 року о 22 год. 48 хх. на автодорозі Н-03 "Житомир-Чернівці" в с. Слобідка-Рахнівська Маківської сільської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
В поданій апеляційній скарзі адвокат Гарматюк О.М. просить: поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2025 року; скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказує. що строк на апеляційне оскарження постанови суду від 26.09.2025 року пропущений з поважних причин, оскільки після отримання копії постанови ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні за межами області і не міг фізично вчасно подати апеляційну скаргу.
Зазначає, що постанова суду є незаконною, несправедливою, такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та такою, що містить невідповідність висновків обставинам справи
ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння через те, що він був зі зброєю, а працівники поліції не дозволили в медичний заклад брати зброю, тому він змушений був відмовитися.
Крім того, ОСОБА_1 просить суд скасувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами так як він військовий і йому посвідчення водія потрібне для служби.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився.
Неявка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника Гарматюка О.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови суду має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто відповідно до вимог ст.280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 «416881 від 08 серпня 2025 року, у вказаний день ОСОБА_1 о 22 год. 48 хв. на автодорозі Н-03 "Житомир-Чернівці" в с. Слобідка-Рахнівська Маківської сільської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416881 від 08 серпня 2025 року, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення (а/с 1);
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а/с 4);
- оптичним диском із відеозаписом з місця події: " ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ст.130 КУпАП) 08.08.2025", на якому зафіксовано як 08 серпня 2025 року о 22 год. 48 хв. на автодорозі Н-03 "Житомир-Чернівці" в с. Слобідка-Рахнівська Маківської сільської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника Гарматюка О.М. про те, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння через те, що він був зі зброєю, а працівники поліції не дозволили в медичний заклад брати зброю, тому він змушений був відмовитися, апеляційний суд вважає обраною тактикою захисту та намаганням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення з огляду на наступне.
За змістом ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість .
Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп'яніння. У зв'язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Інспектором поліції в протоколі про адміністративні правопорушення зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, які відповідають переліку, визначеному в Інструкції № 1452/735, і виявивши ці ознаки поліцейські законно та обґрунтовано запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала чіткі підстави вважати, що він мав ознаки наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського. Працівники поліції, керуючись частиною 1 статті 130 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про можливість не позбавляти права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , то апеляційний суд звертає увагу на те, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік є безальтернативною, а позбавлення водія спеціального права не є додатковим адміністративним стягненням, яке застосовується на розсуд суду.
Тому, згідно санкції ч.1 ст.130 КУпАП на правопорушника накладається адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на наведене, застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень у майбутньому.
Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними, не впливають на доведення винуватості та спростовуються зібраними та дослідженими в суді першої та апеляційної інстанції доказами.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП.
Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Гарматюка О.М. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК