Справа № 450/2044/25 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н. Б.
Провадження № 33/811/1400/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
28 листопада 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у відкритому судовому засіданні у м. Львові, з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гординського Михайла Васильовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Гірник О.О. на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року,
встановив:
постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605, 60 гривень судового збору.
Відповідно до постанови, 22.04.2025 року о 01 год. 25 хв. в м. Пустомити, по вул. Радоцинська 9, Львівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою представник ОСОБА_1 - адвокат Гірник О.О. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а суд безпідставно прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена матеріалами справи.
Наголошує, що відео фіксація здійснена епізодично, а сам факт керування саме водієм ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано. Відеозапис не відтворює подій перед зупинкою автомобіля, саму зупинку автомобіля та процедуру складання протоколу.
Звертає увагу на те, що в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначені обов'язкові реквізити такі, як ознаки алкогольного сп'яніння. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким було здійснено відео фіксацію, на відеозаписі відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, на які посилається поліцейський.
Заслухавши пояснення представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гординського М.В. на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме даними, що місятьтся у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 308139 від 22.04.2025 року; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд особи (водія транспортного засобу) з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 22.04.2025 року; рапорті інспектора СРПП Відділення поліції № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській област Шеремата І. від 22.04.2025 року; відеозаписі.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що докази, на які послався суддя місцевого суду в оскаржуваній ухвалі, не можна вважати належними, допустимими та такими, що доводять вину ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Так, положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
З відеозапису, який міститься в матеріалах справи (а.с.6) не вбачається, факт зупинки транспортного засобу «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 під час руху. У процесі спілкування з ОСОБА_1 поліцейські висловили підозру про керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 пройти огляд погодився. Зокрема на 01:26:12 сек. відеозапису файлу 0017@2025042204131110.mp4 видно, що ОСОБА_1 висловив згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вказавши: «я погоджуюся і ми їдем. Але спершу дайте подзвонити дружині, бо в мене розрядився телефон, а вона хвилюватиметься».
Разом з тим, працівниками поліції не з'ясувавши ознак алкогольного сп'яніння, не озвучивши такі ознаки ОСОБА_1 , а лише у категоричній формі висловили припущення про його перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до вимог п.3 Розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
При апеляційному розгляді встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 308139 від 22.04.2025 року вказано, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук. Апеляційний суд ставить під обґрунтований сумнів наведені ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки стан алкогольного сп'яніння повністю заперечується у ОСОБА_1 за обставин, наведених у протоколі апелянтом, та із оглянутого апеляційним судом відеозаписом події вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Зокрема із оглянутого відеозапису не вбачається вираженого тремтіння рук, мова ОСОБА_1 є чітка і зрозуміла, а його поведінка повністю відповідає обстановці.
Крім того, факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не підтверджується наявними у справі матеріалами та не встановлено при перегляді відеозапису. Із оглянутого апеляційним судом відеозапису видно, що ОСОБА_1 наголошував неодноразово, що від огляду не відмовляється, а лише висловлює незгоду із тим, що його зупинили.
Крім цього, згідно вимог КУпАП працівники поліції зобов'язані були роз'яснити ОСОБА_2 порядок та спосіб здійснення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому числі подальший порядок дій після проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних приладів (висловити згоду, в разі висловлення незгоди прослідувати до медичного закладу для повторного проведення огляду).
При апеляційному розгляді також встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, роз'яснення при складенні протоколу ОСОБА_3 його права і обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.2 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року, включення відео реєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки».
Також, у порушення вимог п.8 Інструкції у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
Із оглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що такий, у порушення вимог Інструкції, не є безперервним, фрагментарно відтворює елементи події, що не відображає повноти дій учасників події та обставини події. Зокрема, відеозапис із нагрудних камер працівників патрульної поліції не фіксує момент руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , порушення ним правил дорожнього руху, що передувало його зупинці.
З огляду на викладені порушення вимог нормативно-правових актів, апеляційний суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю у його складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гірник Оксани Олегівни - задоволити
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ