Справа № 447/2737/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.
Провадження № 33/811/1557/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
28 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Миколаївського районного суду м. Львова від 15 вересня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.2 ст. 172-17 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири) тисячі гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.172-17 КУпАП та остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою судді, 16.08.2025 року о 00 год. 24 хв. у с-щі Розділ, вул. Миру, 20, Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Мазда", д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, 19.08.2025 о 15 год. 09 хв. у с-щі Розділ, вул. Симоненка, 6, Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Мазда 323", д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком медичного огляду №58 від 19.08.2025. Результат позитивний; чим порушив вимоги п 2.9. а ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, 19.08.2025 о 16 год. 46 хв. солдат ОСОБА_1 , водій 6 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 1 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , без дозволу командира 3 3 зенітного кулеметного взводу 1 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , перебуваючи на бойовому чергуванні, здійснив виїзд в населений пункт Розділ на автомобілі марки "Мазда 232" (номерний знак НОМЕР_1 ) для вирішення особистих потреб, де був затриманий працівниками поліції в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив правила несення бойового чергування поставивши під загрозу своєчасне виявлення і відбиття нападу ворожих безпілотників на об'єкти інфраструктури області. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-17 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Миколаївського районного суду від 15 вересня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд допустив спрощений підхід до розгляду справи, належним чином не з'ясував всіх обставин справи.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З протоколу серії ЕПР1 № 424561 від 16.08.2025 року (а.с. 1) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: розширені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці.
З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних від 16.08.2025 підтверджується, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Мазда», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування із ОСОБА_1 у поліцейських виникла підозра, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння, тому пред'явили вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. Поліцейський роз'яснив порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та повідомив про необхідність доставлення його до медичного закладу. Однак ОСОБА_1 відмовився від огляду. Працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, проте ОСОБА_1 відмовлявся. Після чого, останньому було роз'яснено наслідки відмови та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан накротичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані.
Щодо подій, які мали місце 19.08.2025 апеляційний суд зазначає наступне.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що 19.08.2025 працівники поліції працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Мазда», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування із ОСОБА_1 у поліцейських виникла підозра, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння, тому пред'явили вимогу про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд, тому був доставлений до медичного закладу, де пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння та складено висновок №58 від 19.08.2025.
В результаті дослідження сечі ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на наявність наркотичної речовини у сечі та винесено заключення: наркотичне сп'яніння. Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 172-17 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-17 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.
Згідно з п.п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядником (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовцям або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямуванню на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, підтверджується доками: протоколом про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-17 КУпАП №41/А4912 від 22.08.2025; копією військового квитка серії НОМЕР_3 ; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №118 від 26.04.2025; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №30 від 07.12.2023; рапортом командира 1 зенітної кулементної роти військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_3 від 19.08.2025, солдат ОСОБА_1 при виконанні обов'язків військової служби під час дії воєнного стану в АДРЕСА_2 був зупинений працівниками поліціцї на транспортному засобі марки "Мазда 323" д.н.з. НОМЕР_1 . Складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП; висновком медичного огляду підтвердив факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння; бланком отримамання пояснень; відеофіксацією, долученою до матеріалів справи та іншими матеріалами справи; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 172-17 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 15 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.2 ст. 172-17 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк