Справа № 686/24857/25
Провадження № 2/686/7983/25
01.12.2025 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Гайдуку А.С.,
за участю: представника відповідача - Пилипчук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У вересні 2025 року ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором № 200147283 від 15.11.2014 року в загальному розмірі 59115,15 грн., яка складається із: суми заборгованості - 45174,96 грн., суми інфляційних втрат - 9878,16 грн., суми 3% річних - 4062,03 грн., а також просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог вказано, що 15.11.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та відповідачкою було укладено угоду № 200147283 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 14950,00 грн., з встановленим строком користування з 15.11.2014 року по 15.11.2019 року, а відповідач зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором № 200147283.
Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
Станом на 01.09.2025 загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 45174,96 грн. Також, позивачем за період з 25.02.2019 по 23.02.2022 нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 9878,16 грн. та 3% річних у розмірі 4062,03 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.
11.11.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому заперечуються позовні вимоги.
27.11.2025 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», та ОСОБА_2 укладено угоду № 200147283 щодо кредитування.
Відповідно до умов цього договору на умовах повернення, платності, строковості Банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 14950,00 грн., з встановленим строком користування 5 років, з 15.11.2014 р. по 15.11.2019 р., а відповідач зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами за процентною ставкою 58,8 % річних.
20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 р . Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором № 200147283.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16 апеляційну скаргу ТОВ "Діджи Фінанс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №910/11298/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ "Діджи Фінанс" у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905, а саме: зобов'язано ТОВ "ФК "Плеяда" передати ТОВ "Діджи Фінанс" документи, отримані ним від ПАТ "Банк Михайлівський" згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року №1 і №2. Визнано відсутніми у ТОВ "ФК "Плеяда" будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19 травня 2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19 травня 2016 року № 1 та від 20 травня 2016 року № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладений між ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор". Зобов'язано ТОВ "ФК "Фагор" передати ТОВ "Діджи Фінанс" документи, отримані ним від ПАТ "Банк Михайлівський" згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20 травня 2016 року № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ "ФК "Фагор" будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19 травня 2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19 травня 2016 року № 1 та від 20 травня 2016 року № 2, актах прийому-передачі від 20 травня 2016 року до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20 травня 2016 року № 1 та додатках до нього.
З витягу з Реєстру боржників до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року вбачається, що ПАТ «Банк Михайлівський» передав, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло право вимоги за договором №200147283.
ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ, правонаступником якого є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідачка порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Станом на 01.09.2025 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 45174,96 грн., з яких: 14612,97 грн. - заборгованість за кредитом; 30561,99 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Доказів того, що вищевказаний договір про відступлення прав вимоги визнаний недійсним, суду не надано.
Таким чином, ТОВ "Діджи Фінанс" стало новим кредитором відповідача за кредитним договором № 200147283 від 15.11.2014 року.
Факт досягнення згоди між сторонами стосовно всіх умов кредитного договору, з якими відповідач був попередньо ознайомлений, підтверджується підписанням кредитного договору та додатків до нього. Таким чином, сторони дійшли згоди стосовно всіх його умов, а відповідачка, в свою чергу, отримала кредитну картку у користування.
Відповідачкою та її представником у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо нарахованої суми заборгованості.
Разом з тим, надана виписка по особовому рахунку відповідачки є належним доказом на підтвердження заявленого позивачем розміру заборгованості.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 200147283 від 15.11.2014 року у розмірі 45174,96 грн., з яких: 14612,97 грн. - заборгованість за кредитом; 30561,99 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наданого позивачем розрахунку, судом встановлено, що суму збитків з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат нараховано за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року, що узгоджується з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, сума інфляційних втрат становить 9878,16 грн., а 3 % річних - 4062,03 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 200147283 від 15.11.2014 року в розмірі 59115,15 грн., з яких: 14612,97 грн. - заборгованість за кредитом; 30561,99 грн. - заборгованість за відсотками, 9878,16 грн. - сума інфляційних втрат, 4062,03 грн. - 3% річних.
Щодо поновлення строків позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.
Тобто, з березня 2020 року строки позовної давності продовжені.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Окрім того, згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов поданий у строки, визначені законом, та вони позивачем не пропущені, оскільки строк дії договору становив 5 років, тобто закінчився 15.11.2019 року, а тому строк звернення до суду з позовом спливав 15.11.2022, на який припадає продовження дії таких строків позовної давності.
Щодо розподілу судових витрат.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана адвокатом Адвокатським бюро "Анастасії Міньковської" на підставі договору про надання правової допомоги від 15 лютого 2024 року. Відповідно до детального опису виконаних робіт та Акту підтвердження факту надання правничої допомоги від 14.08.2025 року, витрати на правничу допомогу у даній справі становлять 7 000,00 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн. є завищеним та не співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.
Суд враховує, що предмет спору у даній справі є однотипним, а тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.
Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн., які слід стягнути з відповідачки.
Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст. ст. 512-516, 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за договором № 200147283 від 15.11.2014 року в розмірі 59115,15 грн., з яких: 14612,97 грн. - заборгованість за кредитом; 30561,99 грн. - заборгованість за відсотками, 9878,16 грн. - сума інфляційних втрат, 4062,03 грн. - 3% річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в загальному порядку протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 02.12.2025 року.
Суддя Сергій Стефанишин