Справа № 686/7290/25
Провадження № 2/686/3516/25
24 листопада 2025р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., за участю позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькгаззбут» про стягнення безпідставно отриманих коштів, визнання недійсним в частині договору доручення,
18 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз», третя особа ТОВ «Хмельницькгаззбут», в якому просила стягнути з відповідача на її користь безпідставно отримані кошти в сумі 1 160,59 грн. та визнати недійсним договір доручення від 03.08.2015р. № ХМ-01 укладений між АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» та ТОВ «Хмельницькгаззбут» в частині передачі боргу в сумі 1 160 грн. 59 коп. ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог вказала, що є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . До 01.07.2015 ПАТ «Хмельницькгаз» здійснювало постачання природного газу побутовим споживачам. На даний час правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Хмельницькгаз» є АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз». ТОВ «Хмельницькгаззбут» здійснило перерахування коштів в сумі 1 160,59 грн. на рахунок ПАТ «Хмельницькгаз» з особового рахунку позивача, мотивуючи це наявністю заборгованості. Вважає, що відповідач в односторонньому порядку змінив умови розрахунку за спожитий газ, використав сплачені позивачем кошти не за призначенням, тому таке списання коштів було незаконним, внаслідок чого вона звернулася до суду з даним позовом.
Представник відповідача подав відзив на позов, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Вказує, що АТ «Хмельницькгаз» був суб'єктом природної монополії на підставі ліцензії виданої відповідно до постанови НКРЕКП № 857 від 29.06.2017 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №1323 від 02.07.2019) та статуту Товариства. До 30.09.2023 року здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Хмельницької області та було єдиним Оператором ГРМ на ліцензованій території. Відповідно до Статуту АТ «Хмельницькгаз» створене з метою задоволення попиту споживачів на послуги розподілу природного газу. Постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. № 1775 АТ «Хмельницькгаз» зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу відповідно до Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. № 1775. АТ «Хмельницькгаз» здійснювало діяльність з постачання природного газу до 30.06.2015 року. Ймовірно станом на 30.06.2015 року в позивача ОСОБА_1 існував борг за постачання природного газу. Разом з тим, станом на сьогодні АТ «Хмельницькгаз» не володіє інформацією щодо такої заборгованості, в зв'язку з тим, що відсутня інформація щодо розрахунків споживачів до 01.05.2021 року, в зв'язку з закінченням строку зберігання такої інформації. За таких обставин, вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити в позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Щодо визнання договору доручення №ХМ-01 від 03.08.2015, укладеного між ТОВ «Хмельницькгаз збут» та АТ «Хмельницькгаз» недійсним, то вказує, що у позовній заяві жодним чином не обумовлюється, що є підставами для визнання договору доручення №ХМ-01 від 03.08.2015 укладеного між ТОВ «Хмельницькгаз збут» та АТ «Хмельницькгаз» недійсним. Також у позові не зазначено, в чому полягає порушення прав позивача, яка не є стороною договору.
Представник третьої особи подав до суду відзив, в якому просив в позові відмовити. Вказує, що 28.06.2023 року ТОВ «Хмельницькгаз збут» було надано письмову відповідь вих.№297 лв-787-0623 на звернення ОСОБА_1 . Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 28.06.2023 року, тобто на дату звернення по особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЕС-код 56Х36А819671831) рахується заборгованість за послуги газопостачання перед ТОВ «Хмельницькгаз збут» в сумі 337,38 грн. Вказана заборгованість на сьогоднішній день позивачем сплачена не була. На підтвердження боргу позивачу було також надано для звірки обсягів та нарахувань за природний газ, спожитий по 30.04.2022 року включно, фінансовий стан по особовому рахунку, що включає в себе також інформацію про щомісячні платежі за період з 01.07.2015 року. (наявні в матеріалах справи).
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів ТОВ «Хмельницькгаз збут» було здійснено перерахування коштів, які були отримані від споживачів, на рахунок ПАТ «Хмельницькгаз» задля погашення заборгованості за послуги з постачання, які надавались до 30.06.2015р. Згідно переданих ПАТ «Хмельницькгаз» відомостей, борг, який виник до 30.06.2015р. складав 1 160,59грн. За таких обставин, вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити в позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності, так як із позовом вона звернулась лише у 2025 році.
Позивачем надано відповідь на відзиви, вказує, що строк позовної давності нею не пропущено, оскільки про наявність боргу їй стало відомо лише у 2023 році, у зв'язку із чим у 2024 році вона зверталась до суду із позовом, справа №686/28082/24, де рішенням від 26.11.2024 року в позові було відмовлено з підстав його пред'явлення до неналежного відповідача. Після чого 23.01.2025 року позивач надіслала претензію до належного відповідача, яка була залишена без задоволення, внаслідок чого ОСОБА_1 подала даний позов. Вказує, що порушення її прав полягає в отриманні відповідачем коштів за неіснуючий борг, наполягає на задоволенні позову.
25.03.2025 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
24.04.2025 року справу призначено до слухання по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити, вказує, що заборгованість у неї була відсутня, її походження не може пояснити ні відповідач ні третя особа, тоді як Договором доручення від 03.08.2015 №ХМ-01 укладеним між відповідачем та третьою особою, було проведено незаконне списання з неї цієї заборгованості. Строк позовної давності не пропущено, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналась лише у 2023 році.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у поданому відзиві просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у поданому відзиві просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.
Суд вважає за можливе слухати справу за даної явки учасників процесу на підставі зібраних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши подані відзиви, матеріали справи та надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є абонентом ТОВ «Хмельницькгаззбут», особовий рахунок НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЕІС-код 56ХМ36А819671831), сплатила відповідачеві 1 032,00 грн. 27.12.2016, 275,16 грн. 03.05.2017 і 983,25 грн. 01.12.2018.
Між сторонами велося листування щодо зарахування сплачених сум, в ході якого відповідачем повідомлено позивачу, що із зазначених коштів відповідач перерахував на рахунок ПАТ «Хмельницькгаз» згідно Договору доручення № ХМ-01 від 03.08.2015: 31.12.2016 суму 173,11 грн. 31.01.2017 суму 0,15 грн.; 28.05.2017 суму 4,08 грн. та 31.12.2018 суму 983,25 грн., а всього 1 160,59 грн. - в рахунок погашення заборгованості за послуги з постачання, які надавалися до 30.06.2015 і згідно переданих ПАТ «Хмельницькгаз» відомостей щодо суми такого боргу.
Позивач не погоджується із цією заборгованістю та вважає дії відповідача щодо передачі такої заборгованості незаконними та такими, що порушують її права.
Так, 03.08.2015р. між ТОВ «Хмельницькгаз збут» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» було укладено договір доручення, предметом якого було проведення діяльності щодо збору грошових коштів зі споживачів природного газу -боржників Довірителя, яким Довірителем надавались послуги до 30 червня 2015 року і заборгованість яких не погашена.
Відповідно до п. 5.1. Договору, строк виконання повіреним доручення Довірителя закінчується 31 грудня 2015 р. У разі необхідності та/або спільного рішення сторін, сторони мають право погодити інші строки виконання і оформлюються додатковою угодою до договору.
На виконання умов договору було укладено:
30.12.2015 року Додаткову угоду №1, якою строк виконання Повіреним доручення Довірителя продовжено до 31.12.2016 року;
30.12.2016 року укладено Додаткову угоду №2, якою строк виконання Повіреним доручення Довірителя продовжено до 31.12.2018 р.;
28.12.2018 року укладено Додаткову угоду №3, якою строк виконання Повіреним доручення Довірителя продовжено до 31.12.2018 р.;
26.12.2019 року укладено Додаткову угоду №4, строк виконання Повіреним доручення Довірителя продовжено до 31.12.2021 р.
Згідно пп. 2.1.5 п. 2.1 розділу 2 договору, довіритель зобов'язаний зараховувати грошові кошти, які отримані ним на виконання договору в рахунок оплати газу Споживачів відповідно до інформації по кожному прийнятому від Споживача платежу у вигляді файлів-реєстрів, які надавалися повіреним.
Згідно переданих ПАТ «Хмельницькгаз» відомостей, борг позивача станом на 30.06.2015 р. становив 1 160,59 грн.
Виконуючи умови Договору, ТОВ «Хмельницькгаззбут» перераховано кошти ПАТ «Хмельницькгаз» задля погашення заборгованості за послуги з постачання, які надавалися позивачу до 30.06.2015р.: 31.12.2016р. - 173,11грн.; 31.01.2017р. - 0,15грн.; 28.05.2017р. -4,08грн.; 31.12.2018 р. - 983,25 грн., а усього 1 160,59 грн.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц міститься висновок про те, що зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Згідно ст. 1000 ЦК України, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від іменіта зарахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо виникнення заборгованості позивача ОСОБА_1 в розмірі 1 160,90 грн. Так, відповідач у своєму відзиві вказує, що АТ «Хмельницькгаз» не володіє інформацією щодо такої заборгованості, в зв'язку з тим, що відсутня інформація щодо розрахунків споживачів до 01.05.2021 року, в зв'язку з закінченням строку зберігання такої інформації.
Тоді як відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. А ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Отже, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність заборгованості позивача ОСОБА_1 , тоді як позивачем надано копії квитанцій про сплату нею послуг за спожитий природний газ, відтак, Договір доручення, за яким ТОВ «Хмельницькгаззбут» перерахував кошти ПАТ «Хмельницькгаз» задля погашення заборгованості за послуги з постачання, які надавалися позивачу на суму 1 160,59 грн., в частині заборгованості ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним. А тому на користь позивача підлягають стягненню з відповідача безпідставно отримані кошти.
Щодо клопотання відповідача та третьої особи про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до вимог статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Як вбачається з поданих доказів, про порушення своїх прав позивач дізналась лише у 2023 році, у зв'язку із чим почала вести переписку із третьою особою та відповідачем щодо наявності у неї заборгованості, а припущення відповідача про те, що позивач могла дізнатись про наявність боргу у 2018 році не підтверджені жодними доказами. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача та третьої особи про застосування строку позовної давності.
За таких обставин по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз», третя особа, ТОВ «Хмельницькгаззбут» про стягнення безпідставно отриманих коштів на суму 1 160,59 грн. та визнання недійсним в частині договору доручення, є підставними, обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 76-81, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву задоволити.
Визнати недійсним договір доручення від 03.08.2015р. № ХМ-01 укладеного між акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» та
товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькгаззбут» в частині передачі боргу в сумі 1160 грн. 59 коп. ОСОБА_1 .
Стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в сумі1160 грн. 59 коп.
Повний текст рішення суду виготовлено 02.12.2025 року.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання повного тексту рішення суду.
Суддя: