Справа № 686/9608/25
Провадження № 2/686/4083/25
27 листопада 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Порозової І.Ю.,
за участю секретаря - Кшановської Є.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій учасників справи.
У квітні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.02.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія “Гвадіана» і ОСОБА_1 був укладений договір №F-00022037 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн. строком на 29 днів зі сплатою 2,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.
07.05.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «Гвадіана) та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Гвадіана» відступає ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № F-00022037 від 01.02.2022, що підтверджується договором факторингу №1 від 07.05.2024 року, витягом з реєстру прав вимоги від 07.05.2024 .
Паспорт споживчого кредиту у Розділі 6 «Додаткова інформація» містить інформацію про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, зокрема, встановлена процентна ставка, яка застосовується при невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту, а саме 2,50% в день , нараховується на початкову суму кредиту, нараховується і за період прострочення, але не більше 90-ти календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.
Враховуючи встановлені договором умови загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № F-00022037 від 01.02.2022 року, становить 7950,00 грн., яка складається з наступного: 2000,00 грн. заборгованість по кредиту; 5950,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом за період 01.02.2022 по 31.05.2022.
Таким чином, нарахування відсотків здійснювалось у відповідності до умов договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № F-00022037 від 01.02.2022 року та додатків до нього та припинилось на 90 календарних день починаючи з першого дня прострочення договору відповідно до умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Гвадіана».
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 22.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 подав письмові пояснення (відзив) до позову, які підтримав у судовому засіданні. Позов визнав частково, а саме щодо заборгованості за тідом кредиту та процентів нарахованих в межах строку дії договору-29 днів, також просить зменшити в межах співмірності витрати на правничу допомогу.
Фактичні обставини встановлені судом.
01.02.2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено договір № F-00022037(ID договору 23318) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн. строком на 29 днів зі сплатою 2,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.
07.05.2024 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «Гвадіана) та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Гвадіана» відступає ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Таким чином, до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № F-00022037 від 01.02.2022, що підтверджується договором факторингу № 1 від 07.05.2024 р., витягом з Реєстру прав вимог від 07.05.2024 та платіжною інструкцією, як доказ оплати права грошової вимоги згідно договору факторингу № 1 від 07.05.2024 р.
Відповідно до умов Кредитного договору та паспорту споживчого кредиту стандартна процентна ставка становить 2,50% на добу, розмір та строк сплати процентів і основної суми кредиту встановлюється відповідно до Графіка платежів Додатка 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
За змістом графіку платежів загальна вартість кредиту становить 2450,00 грн., з яких 2000,00 грн. тіло кредиту і 1450,00 грн. проценти за кредитом.
Свої зобов'язання за договором позичальник не виконав.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
За змістом договору №F-00022037 від 01.02.2022 року строк його дії становить 29 днів., а пролонгація можлива відповідно до п.4.1 лише з активної волі клієнта. Для цього він зобов'язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом та пеню/штраф у разі наявності. Таких обставин не встановлено.
Посилання представника позивача у позовній заяві на умови Розділу 6 «Додаткова інформація» Паспорту кредиту про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, зокрема, встановлення процентної ставки, яка застосовується при невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту -2,50% в день, що нараховується на початкову суму кредиту, і за період прострочення, але не більше 90-ти календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки суд вважає необґрунтованим, оскільки аналіз розділу 11 договору №F-00022037 від 01.02.2022 року свідчить про те, що усі нарахування понад строк кредитування визначено сторонами, як відповідальність за порушення зобов'язання, а не нарахування процентів за понадстрокове користування.
Відповідно до п. 18Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладено 01.02.2022 року строком до 01.03.2022 року, тобто усі нарахування понад строк кредитування здійснено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним в розмірі 3450,00 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1450,00 грн. заборгованість за процентами.
В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Судові витрати та інші питання
Щодо витрат на правову допомогу.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Встановлено, що 23.08.2024 року між ТОВ «Цикл фінанс» і Адвокатським об'єднанням «Деналі» був укладений договір №23/08/24 про надання правової допомоги.
Згідно Додаткової угоди №10/1 до договору №23/08/24 про надання правової допомоги вартість наданих послуг, юридичну допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням «Деналі» Клієнт оплачує шляхом сплати суми, що дорівнює 4000 гривень за супровід однієї справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджено відповідними документами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Однак, зважаючи на предмет позовних вимог та категорію справи, яка є малозначною та однотипною за своїм змістом, а також враховуючи обсяг виконаної роботи адвокатом та особу відповідача, який є ветераном війни-учасником бойових дій, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому позивачем розмірі та зменшує їх до 1000 грн..
Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1051 гривню 23 копійки сплаченого судового збору, пропорційно до частини задоволеного позову.
Керуючись ст.ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст.526,599, 627,629,1048,1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ: 43453613, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за кредитним договором №F-00022037 від 01.02.2022 року в сумі - 3450 грн., з яких 2000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1450 грн. заборгованість за відсотками; 1051,23грн. судового збору та 1000 грн. витрат на правничу допомогу.
В решті позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складання повного тексту рішення суду 02.12.2025 року.
Суддя: