Справа № 683/2459/25
2-а/683/19/2025
25 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.
секретаря Поважнюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів справу № 683/2459/25, 2-а/683/19/2024 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
установив:
В серпні 2025 року адвокат Міняйло Я.В. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції і просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 23 липня 2025 року серії ЕНА № 5291285, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що згідно оскаржуваної постанови 23 липня 2025 року о 7 годині 35 хвилин у с. Проліски, Бориспільське шосе, 25 км, ОСОБА_1 був зупинений у період обмеження руху вантажних транспортних засобів до міста Києва та категорично відмовився пред'явити будь-який документ, що посвідчує особу, та після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, особу встановлено у Дарницькому УП після адміністративного затримання, чим порушив п.2.4а ПДР.
Вказує, що зазначена постанова є незаконною оскільки працівниками поліції було незаконно зупинено ОСОБА_1 , а також він не міг скористатись правовою допомогою при розгляду справи про адміністративне правопорушення через його адміністративне затримання.
Представник відповідача подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що згідно п.24 с.23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. Згідно п.3 ст.32 цього Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у випадку якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задоволити.
Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши представника позивача та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 липня 2025 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у м. Києві ДПП України старшим лейтенантом поліції Струком В.М. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА 5291285, відповідно до якої ОСОБА_1 , 23 липня 2025 року о 7:35:54 у с. Проліски, Бориспільське шосе, 25 км, ОСОБА_1 був зупинений у період обмеження руху вантажних транспортних засобів до міста Києва та категорично відмовився пред'явити будь-який документ, що посвідчує особу, та після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, особу встановлено у Дарницькому УП після адміністративного затримання, чим порушив п.2.4а ПДР.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду для її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.11, 24 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правилами дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів; бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 2.4 а) та 2.1 ПДР встановлено, шо на вимогу поліцейського водій повинен зупинитись з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в по 2.1 ( посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон)
Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої та другої ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Звертаючись із позовом представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 мав намір з'ясувати законність зупинки його транспортного засобу, а до нього застосувати адміністративне затримання, в наслідок чого не було проведено належним чином процедуру розгляду справи. Про те, чи були пред'явлені документи на вимогу поліцейського у позові не зазначено.
В судовому засіданні ж представник позивача повідомив, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу пред'явив паспорт громадянина України, що свідчить про порушення п.2.4а ПДР.
Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає, що поліцейський діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не
надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що представник відповідача під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.77, 243-244, 268, 271, 286 КАС України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову серії ЕНА №5291285 від 23 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 1 грудня 2025 року.
Суддя