Справа № 609/1112/25
3/609/435/2025
02 грудня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли із СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше притягався до адміністративної відповідальності постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 02 січня 2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП, постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
28 жовтня 2025 року о 17:24:00 годин в м. Шумськ, по вул. Українська, 100, гр. ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, а саме автомобілем CHEVROLET NIVA д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Визначення на стан алкогольного сп'яніння проводилося на місці зупинки транспортного засобу із згоди водія за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер 6820 ARLK-0005. Результат позитивний 2,78 проміле. Водій з результатом згідний, від керування відсторонений. Своїми діями порушив п. 2.9 А ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За даним фактом інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Андрієм Володимировичем складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, серії ЕПР 1 №496695 від 28 жовтня 2025 року.
Крім того, 29 жовтня 2025 року о 10:28:00 годин в м. Шумськ, по вул. Українська, 52, водій ОСОБА_1 керував електромоторолером б.н., повторно протягом року в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння із згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLK-0005. Результат позитивний 0,70 проміле. Із результатом згідний, у лікувальний заклад їхати відмовився, оскільки повідомив, що немає потреби. Від керування відсторонений. Своїми діями порушив п. 2.9 А ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За даним фактом інспектором СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Мельником Владиславом Олеговичем складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, серії ЕПР 1 №497162 від 29 жовтня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними (по них притягується до відповідальності одна і та ж особа), тому слід об'єднати їх в одне провадження для спільного розгляду.
В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив суд, що більше не буде керувати у стані алкогольного сп'яніння транспортними засобами.
Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши у судовому засіданні його пояснення, дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496695 від 28.10.2025; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №497162 від 29.10.2025; акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чеки роздруківки приладу ALKOTEST 6820 Драгер від 28.10.2025 та 29.10.2025; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0978 103 25, чинне до 15 липня 2026 року; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.10.2025 та 29.10.2025; постанову Шумського районного суду Тернопільської області №609/682/25 від 04.09.2025; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6039358 від 29.10.2025; додані до протоколу докази (в т.ч. відеозапис), та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справ та досліджені судом.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №496695 від 28 жовтня 2025 року слідує, що інспектором СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РПВ в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Шевчуком Андрієм Володимировичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також факт його огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, факт погодження із результатом такого огляду. З протоколом ОСОБА_1 не ознайомлений, підпис останнього у протоколі відсутній.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №497162 від 29 жовтня 2025 року вбачається, що поліцейським СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РПВ в Тернопільській області сержантом поліції Мельником Владиславом Олеговичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також факт його огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, відмови проїхати в медичний заклад, факт погодження із результатом такого огляду. З протоколом ОСОБА_1 ознайомлений, про що наявний підпис останнього.
Протоколи сумніву не викликають, оскільки складені відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказами по справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколів чи після їх оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував, один з протоколів про адміністративне правопорушення підписав, пояснив, що пояснення надасть в суді.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, та є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Так, з постанови Шумського районного суду Тернопільської області №609/682/25 від 04 вересня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КК України у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
У постанові також зазначено, що ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 13 лютого 2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 02 січня 2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортними засобами автомобілем Шевроле Нива та електромоторолером в стані алкогольного сп'яніння та факт проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу підтверджується оглянутими в судовому засіданні дисками з відеофіксацією поді, які мали місце 28 жовтня 2025 року та 29 жовтня 2025 року.
Суд зазначає, що досліджені судом відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння було саме виявлення працівниками поліції наявних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Вказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчинених правопорушень та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортними засобами з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Із переглянутих та досліджених в судовому засіданні дисків з відеофіксацією подій, які сталися 28 жовтня 2025 року та 29 жовтня 2025 року за участі водія ОСОБА_1 вбачається, що останній не заперечував факт керування транспортними засобами, після проходження на місці зупинки визначення стану сп'яніння, згодився з його результатами.
Так, факт керування водієм ОСОБА_1 транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою ALCOTEST 6820 ARLK-0005, відповідно до яких: - під час проведення огляду 28.10.2025 о 17 год 37 хв ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, за результатами тесту вміст алкоголю у його крові та видихуваному повітрі становив 2,78% проміле, з даним результатом водій ознайомлений, про що підписався, тест ALCOTEST 6820 №950; - під час проведення огляду 29.10.2025 о 10 год 36 хв ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, за результатами тесту вміст алкоголю у його крові та видихуваному повітрі становив 0,70% проміле, з даним результатом водій ознайомлений, про що підписався, тест ALCOTEST 6820 №951.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пунктом 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
За результатами огляду працівниками поліції у відповідності з вимогами вищевказаної Інструкції складено Акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в яких зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння, технічний прилад за допомогою якого проводився огляд. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, про що міститься підпис останнього у відповідній графі актів.
Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Згідно із Направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.10.2025 та 29.10.2025 вбачається, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі не проводився, оскільки той не доставлявся.
Також працівником поліції було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6039358 від 29.10.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Так, відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, всупереч пункту 1.3 ПДР, який зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.130 КУпАП.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 для наявності складу адміністративного правопорушення не має значення чи було зупинено транспортний засіб працівником поліції, чи водій здійснив зупинку сам, визначальним є проведення такого огляду або пропозиція його пройти на місці зупинки транспортного засобу, що і було здійснено поліцейським.
Відтак, обставини зазначені в протоколах узгоджуються між собою та з відеозаписами оглянутими в судовому засіданні, всі ці докази логічно доповнюють один одного та не суперечать один одному, суд вважає, що вони є правдивими, об'єктивними і підстав для недовіри до них немає.
Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.9«а» ПДР України, а саме, заборона водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, тобто дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Таким чином, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Також слід зазначити, що діяння за ст.130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків.
Вказане обґрунтовується тим, що п'яний водій становить надзвичайну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, оскільки алкогольне сп'яніння значно знижує його реакцію, координацію, увагу та здатність адекватно оцінювати ситуацію на дорозі, що може призвести до аварій, травмування або загибелі інших людей. Тобто, життя та здоров'я учасників дорожнього руху залежать від випадку, чи трапиться на руху такої особи аварійна ситуація або складна дорожня обстановка, чи ні.
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, тому вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, як це передбачено санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Разом з тим, із заявленого усного клопотання про розстрочку виплати штрафу вбачається, що на теперішній час правопорушник ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 51000 гривень єдиним платежем сплатити не в змозі у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, оскільки є безробітним, тому просить розстрочити виплату зазначеної суми штрафу на 10 місяців та зобов'язується щомісяця її сплачувати частинами.
Згідно із ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо, тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Враховуючи скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , те, що сума штрафу є значною, суд вважає за можливе задовольнити усне клопотання про розстрочку суми штрафу та розстрочити виплату штрафу строком на 10 місяців з оплатою штрафу рівними частинами із розрахунку по 5100 (п'ять тисяч сто) гривень щомісячно.
Окрім іншого, санкція ч.3 ст. 130 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Згідно із інформацією, яка міститься у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №496695 від 28.10.2025, транспортний засіб - автомобіль марки CHEVROLET NIVA д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння належить ОСОБА_1 , а отже підлягає конфіскації.
Також, із інформацією, яка міститься у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №497162 від 29.10.2025, транспортний засіб - електромоторолер без номерний (електротрицикл - триколісний транспортний засіб із електричним двигуном, який поєднує в собі стійкість триколісної конструкції та екологічність і економічність електроприводу), яким керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння також належить ОСОБА_1 , а отже підлягає конфіскації.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 291, 294, 301, 304, 317-1, 321 КУпАП, суддя
Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №609/11123/25 (провадження №3/609/435/2025) та №609/1113/25 (провадження №3/609/436/2025) об'єднати в одне провадження та присвоїти справі №609/1112/25 (провадження №3/609/435/2025).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП і з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років та з конфіскацією транспортних засобів, які є у приватній власності порушника, а саме: автомобіля марки CHEVROLET NIVA д.н.з. НОМЕР_3 та електромоторолера без номерного (електротрицикла).
Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу в розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень строком на 10 місяців з оплатою штрафу рівними частинами по 5100 (п'ять тисяч сто) гривень щомісячно, до повного погашення заборгованості, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Перша частина штрафу має бути сплачена порушником не пізніше, як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, друга та наступні за чергою частини штрафу - не пізніше 30 днів після сплати попередньої частини штрафу.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати ОСОБА_1 з дня набрання даною постановою законної сили.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК