02.12.2025 Справа №607/21192/25 Провадження №2-а/607/771/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Ходань С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Кметик Володимир Степанович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
за участю:
представника позивача - адвоката Кметика В.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
встановив:
10.10.2025 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кметик В.С., звернувся до суду з позовом до первісного відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, співвідповідач: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
15.10.2025 позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.10.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача Кметика В.С. про усунення недоліків, відповідно до якого на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.10.2025 представник позивача подає адміністративний позов в новій редакції без додатків, оскільки при першому надходженні адміністративного позову копії документів були долучені в трьох примірниках.
Так, позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кметик В.С., звернувся до суду з позовом в новій редакції до первісного відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, співвідповідач: Департамент патрульної поліції, у якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №5844875 від 01.10.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1.а ПДР та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн; викликати в судове засідання та допитати в якості свідка ОСОБА_2 , який керував 01.10.2025 транспортним засобом марки Volkswagen Colfl, д.н.з НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що: в первинному форматі адміністративного позову зазначено в прохальній частині п. 2 про витребування оригіналу постанови серії ЕНА №5844875 від 01.10.2025 у відповідача УПП в Тернопільській області. В новій редакції даний пункт не зазначений, а тому просить вважати про відмову від вимоги про витребування оригіналу постанови серії ЕНА №5844875 від 01.10.2025.
У постанові серії ЕНА №5844875 від 01.10.2025 інспектор СРП відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ст. л-т поліції Душенко Н.І. зазначив, що 01.10.2025 близько 18 год 41хв, в селищі Велика Березовиця по вул. Микулинецька, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Colfl/, д.н.з НОМЕР_2 , без діючого страхового полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.г ПДР, за що за ч. 1 ст. 126 КУпАП накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн.
Пояснює, що 01.10.2025 ОСОБА_1 їхав у транспортному засобі марки Volkswagen Colfi/, д.н.з НОМЕР_2 , з м. Теребовля у м. Тернопіль, за кермом якого сидів його товариш ОСОБА_2 . Даний транспортний засіб вони мали залишити у м. Тернополі для продажу. Проїжджаючи с. В.Березовиця по вул. Микулинецька, попереду них їхав службовий автомобіль поліції. Через деякий проміжок часу автомобіль поліції з'їхав на узбіччя дороги та надав можливість їх обігнати. Товариш побачив в дзеркалі заднього виду, що відразу, як тільки автомобіль поліції пропустив їх, вони вирушили за ними, не включаючи проблискових маячків. Лише через деякий час включили синій проблисковий маячок, і водій ОСОБА_2 прийняв вправо та зупинив транспортний засіб. Як тільки зупинився автомобіль, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали шукати на задньому сидінні автомобіля документи на автомобіль, щоб пред'явити поліцейському, якщо буде вимагати їх надати. Документів на автомобіль було багато, а тому шукали разом на задньому сидінні та в бардачку автомобіля. Як тільки інспектор поліції підійшов до автомобіля, ОСОБА_3 опустив ліве вікно дверки та почав розмовляти з інспектором поліції. Не пояснивши причину зупинки, інспектор поліції відразу почав розказувати, що, рухаючись на службовому авто позаду, нібито «через заднє вікно» бачив, як водій «пересідав на місце пасажира», що стало підставою для висновку про відсутність у водія документів та/або інші обставини, які не відповідали дійсності.
Зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів факту «пересаджування» -відеозаписів з бодікамер/відеореєстратора із чіткою фіксацією моменту, показань очевидців, схеми розташування осіб тощо - відповідач не надав під час винесення постанови.
З урахуванням наведеного, постанова ґрунтується на припущенні інспектора, не підтвердженому належними засобами доказування (відео з бодікамери/реєстратора з фіксацією «пересаджування», показання очевидців тощо). Сам по собі «візуальний здогад через заднє скло під час руху» не відповідає вимогам ст.ст. 251-252 КУпАП.
Жодних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом працівниками поліції до матеріалів справи не долучено, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та відео з нагрудних камер поліцейських та реєстратора зі службового транспортного засобу.
Вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №5844875 від 01.10.2025 не містить усіх відомостей, обов'язковість зазначення яких встановлена ст. 283 КУпАП, а саме: в оскаржуваній постанові не міститься чіткого опису обставин, установлених під час розгляду справи.
Зазначає, що позивач не погодився з інкримінованим йому адміністративним порушенням, проте, всупереч ст. 258 КУпАП, Інструкції №1376, поліцейською не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, а лише винесено оскаржувану постанову. Також поліцейським проігноровано вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, винесено оскаржувану постанову без ознайомлення позивача із його правами та, відповідно, без роз'яснення їх змісту. Крім того, поліцейським не було оголошено повного змісту оскаржуваної постанови, лише зачитано ідентифікуючі ознаки особи.
Таким чином, вважає, що єдиним доказом винуватості позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є постанова, яка складена працівником поліції з порушенням вимог ст.ст. 268, 278, 279, 280, 283 КУпАП.
20.10.2025 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
21.10.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника Департаменту патрульної поліції Лобач М.В. про заміну неналежного відповідача, а саме: управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції, на належного - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що оскаржувана постанова винесена інспектором СРПП відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Душенко Н.І., а ні Департамент патрульної поліції, ні УПП в Тернопільській області ДПП не входять до структури підрозділів ГУНП в Тернопільській області.
28.10.2025 розгляд справи відповідно до ст. 205 КАС України було відкладено на 30.10.2025 о 13:50, у зв'язку із неявкою учасників справи. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням в судовому засіданні в Івано-Франківському міському суді.
У судовому засіданні 30.10.2025 суд, заслухавши думку представника позивача, який не заперечив проти заміни первісного відповідача на належного, на місці протокольною ухвалою постановив: замінити первісного відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, належним відповідачем - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, як це передбачено ч. 3 ст. 48 КАС України. Також розгляд справи відповідно до ст. 205 КАС України було відкладено на 17.11.2025 о 14:00.
10.11.2025 до суду шляхом поштового відправлення надійшов відзив представника відповідача ГУНП в Тернопільській області - Дзюбатого А.В., на позов, зі змісту якого вбачається, що з даним позовом ГУНП в Тернопільській області не погоджується з таких підстав.
01.10.2025 інспектором СРПП (ВП №1 м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Душенко Н.І. винесено постанову серії ЕНА №5844875 від 01.10.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425,00 грн на ОСОБА_1 , котрий керував транспортним засобом Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1 , без діючого полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів.
Із наданих поліцейськими записів «Реєстратор», «Реєстратор2» та «Нагрудна камера» прослідковується факт скоєння позивачем інкримінованих йому правопорушень. Так, відеозаписом «Реєстратор2» (із початку запису до 10 секунди) чітко прослідковується дії по переміщенню між собою місцями водія та пасажира автомобіля. Вказаним відеозаписом спростовується твердження позивача про те, що він не здійснював керування автомобілем та, відповідно, не був водієм і не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності. В ході встановлення об'єктивних обставин справи позивачем не пред'явлено поліцейським страховий поліс на автомобіль, а при перевірці поліцейськими його чинності встановлено, що такий відсутній. Долучені до матеріалів справи копії документів про технічні характеристики автомобіля не спростовують факту відсутності інформації про наявність страхового полісу на сайті МТСБУ.
Також звертає увагу, що із бланку постанови, а саме п. 7, чітко прослідковується, що до постанови додається відеофіксація правопорушення. Отже, постанова належним чином обґрунтована.
Звертає увагу, що в тексті позовної заяви ОСОБА_1 міститься значна кількість фактів, які не підтверджені жодними доказами та є голослівними.
Вважає, що позивачем було порушено ч. 1 ст. 126 КУпАП через недодержання вимог ПДР, що проявилося у відсутності діючих документів, передбачених п.2.1.ґ ПДР, а тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об'єктивних обставин справи.
Враховуючи викладене, представник відповідача просить: відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність; розгляд справи проводити у відсутності представника ГУНП в Тернопільській області.
17.11.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача Кметика В.С. про долучення письмових доказів до початку розгляду справи, а саме: копії пояснення ОСОБА_1 від 01.10.2025, копії опитування особи від 16.11.2025, копії паспорта ОСОБА_2 . В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що подані ним письмові докази містять інформацію, що має істотне значення для правильного вирішення справи, а саме підтверджують факт, що ОСОБА_1 на момент винесення постанови за кермом транспортного засобу марки Volkswagen Colfl/, д.н.з. НОМЕР_2 , не перебував, а інспектор поліції не взяв до уваги пояснення водія ОСОБА_2 , що прямо спростовують викладені в постанові обставини.
17.11.2025 розгляд справи відповідно до ст. 205 КАС України було відкладено на 24.11.2025 о 16:30 за клопотанням сторони позивача з метою ознайомленням з відзивом, який ні позивач, ні його представник не отримували.
У судовому засіданні 24.11.2025 свідок ОСОБА_2 під час допиту повідомив, що ОСОБА_1 є його другом. 01.10.2025 приблизно о 16:00 ОСОБА_1 попросив його сісти за кермо, щоб пригнати автомобіль. Вони прямували до м. Теребовля з метою обміну транспортного засобу на інший. Автомобіль перебував на транзитних номерних знаках. Поблизу смт Велика Березовиця їх зупинили працівники поліції та розпочали перевірку документів. За словами свідка, усі документи на транспортний засіб знаходилися на задньому сидінні автомобіля. Після пошуку документів до них підійшли працівники поліції, які повідомили, що, згідно з відеозаписами, було видно, що вони нібито пересідали місцями. Свідок заперечив зазначені твердження, пояснивши, що ніякого пересідання не було: він був пристебнутий ременем безпеки, а ОСОБА_1 знаходився на пасажирському сидінні поруч. Також зазначив, що ніби ОСОБА_1 брав документи із заднього сидіння, однак документи вони шукали удвох. Підтвердив, що поліс обов'язкового страхування на транспортний засіб був відсутній. Автомобіль належав ОСОБА_1 , після чого свідок уточнив, що фактичним власником є фірма (як зазначено в інвойсі). Документи в салон автомобіля ставили вони обоє, проте свідок не знав повного переліку документів, які там знаходилися. Він одразу потягнувся назад за документами, оскільки знав, що у бардачку їх не було, а також через те, що мав тимчасове посвідчення водія і хвилювався через відсутність страхового полісу.
Представник позивача Кметик В.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника.
Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Заслухавши доводи сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить такого висновку:
за приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР).
Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1.ґ ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка».
Згідно з п. 2.4.а ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України. Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є: особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб; фізична особа, яка тимчасово ввезла транспортний засіб на митну територію України; особа, яка є власником незареєстрованого транспортного засобу. Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Невиконання власником транспортного засобу обов'язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 3720-IX визначено, що перевірка наявності чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 01.10.2025 інспектором СРПП відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Душенком Н.І. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5844875, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що 01.10.2025 о 18:41 в с-щі Велика Березовиця по вул. Микулинецька водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , без діючого полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем долучено до відзиву диск із матеріалами відеофіксації.
Так, після відтворення відеозапису в судовому засіданні з'ясовано, що він складається з трьох відеофайлів.
Відеофайл під назвою «Реєстратор 1», що містить запис з автореєстратора службового автомобіля, фіксує рух автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого вказаний транспортний засіб зупинено працівниками поліції.
Відеофайл під назвою «Реєстратор 2», що містить запис з автореєстратора службового автомобіля та є продовженням відеофайлу під назвою «Реєстратор 1», відображує через заднє скло автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , момент пересідання водія та пасажира. На записі видно, як особа, яка перебувала за кермом, пересідає на переднє пасажирське сидіння, а через кілька секунд пасажир пересідає на місце водія. Після цього до водійської сторони транспортного засобу підійшли працівники поліції та розпочали спілкування з учасниками дорожнього руху.
Відеофайл під назвою «Нагрудна камера», що містить запис із нагрудної камери поліцейського, фіксує момент перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля марки Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , а також ОСОБА_1 на передньому пасажирському сидінні. Працівник поліції повідомив учасників дорожнього руху про те, що вони помінялися місцями, що, за його словами, зафіксовано на автореєстраторі службового автомобіля. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечували факт керування транспортним засобом останнім. На клопотання ОСОБА_1 поліцейський надав відповідний відеозапис для ознайомлення. Працівник поліції роз'яснив причину зупинки транспортного засобу та підстави вважати, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. Також на відеозаписі зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивача було ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови та роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Крім того, з копії документа під назвою «Опитування особи» від 16.11.2025 ОСОБА_2 пояснив адвокату Кметику В.С. таке: 01.10.2025 приблизно о 18:00 він з товаришем ОСОБА_1 їхали з м. Теребовля в напрямку м. Тернопіль на транспортному засобі Фольксваген Гольф, 02ВА5206, за кермом якого сидів він, а ОСОБА_1 - як пасажир. Оскільки ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на один рік, він попросив його перегнати транспортний засіб в м. Тернопіль для зберігання на майданчик. Керуючи транспортним засобом, в с. В.Березовиця їх зупинили працівники поліції для звірки документів, оскільки транспортний засіб був на транзитних номерах. Зупинившись, до транспортного засобу підійшов інспектор поліції. ОСОБА_2 опустив вікно дверок, і відразу інспектор запитав його чому він пересів з пасажирського сидіння на водійське. На що він відповів, що не пересідав, після чого інший інспектор поліції підійшов до товариша ОСОБА_1 . Товариш попросив показати відеофіксацію, на що вони погодились та надали для огляду відеозапис. Після перегляду він та товариш пояснили чому вони робили рухи (шукали документи на заднього сидінні). Однак їхні пояснення не взято до уваги. На ОСОБА_1 розпочали складати постанову начебто за керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, а також у зв'язку з відсутністю страхового полісу. Також ОСОБА_1 написав пояснення щодо обставин події та надав їх інспектору поліції. Після винесення постанови він сів за кермо транспортного засобу і поїхав з товаришем ОСОБА_1 .
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.10.2025, він не керував транспортним засобом Фольксваген Гольф, НОМЕР_1 , а був пасажиром. Транспортним засобом керував ОСОБА_2 .
Таким чином, перевіряючи доводи представника позивача про відсутність у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів, що підтверджують факт «пересаджування», суд виходить із того, що такі доводи спростовуються наявним у справі відеозаписом, який є об'єктивним доказом, позбавленим упередження та суб'єктивного ставлення. Зокрема, із відеофайлу під назвою «Реєстратор 2», який є продовженням відеофайлу «Реєстратор 1», чітко видно момент пересідання осіб: спочатку водій пересідає на переднє пасажирське сидіння, а за кілька секунд пасажир займає місце водія. Ці об'єктивні дані повністю суперечать твердженням сторони позивача та свідка про те, що останній нібито увесь час знаходився на водійському місці та в момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції шукав документи на задньому сидінні автомобіля. Крім того, свідок стверджував, що постійно був пристебнутий ременем безпеки. Однак із конструктивних особливостей ременя безпеки випливає, що особа, пристебнута ременем, не може здійснювати настільки глибокі нахили корпусом, як це відображено на згаданому відеофайлі, що додатково підтверджує, що ремені безпеки були відстебнуті, а в салоні автомобіля здійснювалися активні переміщення.
Відтак відеозапис об'єктивно спростовує пояснення свідка ОСОБА_2 , які є суперечливими (спростовуються змістом дослідженого відеозапису та не відповідають дійсним обставинам справи) та спрямованими на уникнення відповідальності його товаришем ОСОБА_1 з мотивів дружніх стосунків між ними, про які у судовому засіданні підтвердив свідок та у позовній заяві не заперечила сторона позивача.
Крім того, факт відсутності станом на 01.10.2025 страхового полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у позивача ОСОБА_1 на автомобіль Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується відеофайлом під назвою «Нагрудна камера», згідно з яким позивач не пред'явив працівникам поліції зазначений документ та не висловлював будь-яких заперечень щодо його відсутності. Цей факт також узгоджується з показаннями свідка, наданими у судовому засіданні, який підтвердив, що страховий поліс на вказаний транспортний засіб був відсутній. Також матеріали позовної заяви не містять жодних доказів наявності страхового полісу. Зокрема, долучені до позовної заяви копії документів на автомобіль Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу іноземною мовою, митна декларація, інвойс, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, доручення) не спростовують факту відсутності страхового полісу. У судовому засіданні під час дослідження доказів представник позивача лише зазначив, що це ті документи, які знаходилися на задньому сидінні автомобіля.
Жодних доказів наявності такого поліса у позивача станом на 01.10.2025 сторона позивача не надала, всупереч вимогам ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи представника позивача про те, що всупереч ст. 258 КУпАП, Інструкції №1376, поліцейською не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, а лише винесено оскаржувану постанову, суд до уваги не бере, адже вони прямо суперечать цій же ст. 258 КУпАП, на яку покликається представник позивача.
Частиною 9 ст. 256 КУпАП встановлено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Твердження представника позивача про те, що поліцейським було проігноровано вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП та не оголошено повного змісту постанови, є безпідставними. Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції чітко вбачається, що позивачу були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та оголошено зміст оскаржуваної постанови, включно з описом обставин, установлених під час розгляду справи, правовою кваліфікацією, розміром штрафу та порядком оскарження (00:39:15 запису відеофрагменту «Нагрудна камера» на диску).
Доводи представника позивача щодо невідповідності постанови вимогам ст. 283 КУпАП є необґрунтованими, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5844875 від 01.10.2025 містить усі необхідні відомості, передбачені ст. 283 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що в ній зазначено конкретну обставину правопорушення - керування автомобілем без діючого страхового полісу (договору) обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушення позивачем п. 2.1. ґ ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами. У позовній заяві сторона позивача заперечила факт вчинення правопорушення, однак відповідач як суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог закону, є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак судові витрати стягуються з відповідача лише при задоволенні позову, а тому відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з ГУНП в Тернопільській області на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
у задоволенні позову позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Кметик Володимир Степанович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (ЄДПОУ 40108720, вул. Валова, 11, м. Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча суддяН. П. Воробель