Справа № 486/339/18
Провадження № 2-п/486/2/2025
25 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
учасники справи: позивач АТ «СЕНС БАНК», представник позивача Дорош І.І., відповідач ОСОБА_1 , представники відповідача Гайдаржий А.В., Кучерява Т.Ю.,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_2 , звернувся до суду в інтересах відповідача із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить суд заочне рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 жовтня 2018 року у справі №486/339/18 скасувати і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Свої вимоги мотивує тим, що Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до відповідача з позовом про стягнення заборгованості у сумі 1151262,11 грн за кредитним договором 640/366-К366 від 06 липня 2007 року. Суд позовну заяву задовольнив повністю та ухвалив заочне рішення 22 жовтня 2018 року.
ОСОБА_1 заявляє, що він не отримував копію заочного рішення суду у даній справі, оскільки у день його ухвалення і після нього перебував за межами України. Про існування заочного рішення по даній справі відповідач випадково дізнався із сайту Судової влади України (https://court.gov.ua/fair/) тільки 26 червня 2023 року. І у цей же день відповідач звернувся до адвоката для укладення договору про надання професійної правничої допомоги (копія додається) і захисту прав відповідача. Із зазначеного випливає, що відповідач має право на поновлення строку для подання цієї заяви.
Підставами перегляду заочного рішення суду зазначає те, що вказаний вище кредитний договір укладався між сторонами для купівлі транспортних засобів для їх використання у підприємницькій діяльності відповідача.
Однак, 19 січня 2010 року відповідач, як фізична особа-підприємець, звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання його банкрутом. Постановою Господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2010 року у справі №18/06/10 відповідача було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 16 квітня 2010 року АТ «Укрсоцбанк» заявив у даній справі про банкрутство свої кредиторські вимоги на загальну суму 316603,50 грн.
Ухвалою суду від 18 травня 2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів у даній справі про банкрутство. До реєстру вимог включено вимоги АТ «Укрсоцбанк» у сумі 316603,50 грн, які виникли саме з кредитного договору 640/366-К366 від 06 липня 2007 року. Ухвалою суду від 01 березня 2016 року у справі про банкрутство відповідача було ліквідовано підприємницьку діяльність відповідача та припинено його державну реєстрацію. Згідно цієї ухвали, у процесі ліквідаційної процедури за рахунок продажу майна відповідача кредиторські вимоги АТ «Укрсоцбанк» були частково задоволені у сумі 786617,70 грн. Пунктом 3 резолютивної частини цієї ж ухвали усі вимоги кредиторів, не задоволені за відсутності майна боржника вважаються погашеними. Це вказує на те, що позивач у справі 486/339/18 заявив позовні вимоги, які вважаються погашеними, а тому його позов є безпідставним.
Вважає, що вказаним документам та обставинам слід дати оцінку у ході розгляду справи за правилами загального позовного провадження, тому заочне рішення у даній справі підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 09 травня 2024 року заяву представника АТ «СЕНС БАНК» про заміну сторони її правонаступником у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 жовтня 2018 року у справі №486/339/18 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Залучено до участі у справі замість позивача АТ «Укрсоцбанк» його правонаступника АТ «СЕНС БАНК».
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 жовтня 2025 року справу було розподілено головуючому судді Далматовій Г.А.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду заперечення, в яких зазначила, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином. Звернула увагу що рішення суду ухвалено 22 жовтня 2018 року, а на сайт судової влади відповідач зайшов через майже 5 років. Вважає, що відповідач формально без поважних причин намагається поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення. Щодо матеріального права заявником не доведено той факт, що саме вимоги по даному кредитному договору були задоволені судом. Звернула увагу суду, що кредитній договір № 640/366-К366 від 06 липня 2007 року було укладено між ПАТ «Укрсоцбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 , а не ФОП ОСОБА_1 , а тому визнання ФОП ОСОБА_1 не є підставою для припинення зобов'язань, які існують у фізичної особи. Просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідач та його представники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Просили відклвсти розгляд судового засідання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного.
Заочним рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 жовтня 2018 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором станом на 28 листопада 2017 року в сумі 49901,08 доларів США, що еквівалентно 1151262,11 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 17268,94 грн /а.с. 52-53/.
Копія вказаного заочного рішення 31 жовтня 2018 року була направлена рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 , зазначеної в позовній заяві /а.с. 1, 23, 56/.
Як вбачається з наданої копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_4 дійсно в період з квітня 2018 року по січень 2021 року двічі перетинав кордон України та на даний час не повернувся /а.с. 80/.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, для скасування заочного рішення необхідні наступні підстави: відсутність на судовому засіданні та не повідомлення про причини неявки, не подання відзиву з поважних причин; наявність доказів, що мають істотні значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи 13 квітня 2018 року відповідачу ОСОБА_1 надсилалась копія позовної заяви, з копіями доданих до неї документів, від отримання якої він відмовився /а.с. 30/.
В подальшому судові повістки адресовані ОСОБА_1 було повернуто до суду за закінченням терміну зберігання /а.с. 38, 41, 46/.
Відповідач в судове засідання викликався також і шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України».
При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що на час ухвалення рішення відповідач був за кордоном, оскільки, про сам факт звернення банку з позовом до суду знав, однак від отримання судових документів відмовився, тобто повинен був сам з розумним інтервалом цікавитись рухом справи та надавати відповідні докази.
Що стосується посилання представника відповідача щодо визнання відповідача як фізичної особи-підприємця банкрутом, та зарахуванням вимог банку в рамках провадження у справі про банкрутство у господарському суді, суд зазначає наступне.
Дійсно, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01 березня 2016 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Ухвалено, вимоги кредиторів, не задоволені за відсутності майна банкрута вважати погашеними /а.с. 83-93/.
У вказаній ухвалі вирішувалось питання у тому числі щодо вимог АКБ СР «Укрсобанк» за договором № 640/366-К366, укладеним з ОСОБА_1 .
Разом з тим, як зазначено у кредитному договорі /а.с. 9-11/, договір № 640/366-К366 від 06 липня 2007 року, був укладений з фізичною особою ОСОБА_1 на оплату приданих автомобілів. Пункт 3.3.13 договору містить застереження не використовувати Транспортний засіб в комерційних цілях. Наведене спростовує посилання представника відповідача на ту обставину, що договір укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
На час відмови від отримання судових документів відповідач знав про існування наведеної ухвали Господарського суду Миколаївської області, та мав можливість надати її до моменту ухвалення рішення у 2018 році у цивільній справі за позовом банку до нього.
Доводи заяви не містять доводів та доказів щодо неповноти встановлення всіх обставин, та які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні, та не мають істотного значення.
З урахуванням вищенаведеного, відсутності сукупності обставин, передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, необхідних для скасування заочного рішення, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діяв ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. А. Далматова