Справа № 490/9167/25
нп 2-н/490/2349/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
01 грудня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П. розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за спожиту теплову енергію, -
Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 5 ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно витягів з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про реєстрацію осіб, інформація щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , боржник ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно інформації, наданої відділом обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Миколаївській області, боржник ОСОБА_1 17.06.2024 року знята з місця реєстрації у зв'язку зі смертю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 ЦПК України.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому, відповідно до положень ст. ст. 25, 30 ЦК України, ст.ст. 46-48 ЦПК України, заява про видачу судового наказу може бути подана лише до особи (боржника), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність. З моменту смерті фізичної особи цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність припиняється. При цьому, якщо фізична особа боржник у справі помер до подання заяви про видачу судового наказу, а права і обов'язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, заявник повинен подати заяву про видачу судового наказу безпосередньо щодо його спадкоємців чи іншої особи.
Як встановлено судом, один з боржників помер до пред'явлення заяви про видачу судового наказу, в момент смерті боржника припинилась і її цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність, тому зобов'язання між нею та заявником також припинились.
Питання щодо процесуального правонаступництва, яке передбачено ст. 55 ЦПК України, на стадії вирішення питання про видачу судового наказу не підлягає застосуванню, оскільки вказана норма закону може бути застосована лише у разі, коли боржник на момент звернення до суду мала цивільну процесуальну дієздатність та померла в процесі розгляду справи.
Отже, в даному випадку, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, оскільки один з боржників на момент подання заяви помер.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на викладене, заявлені вимоги про солідарне стягнення з боржників заборгованості взаємопов'язані між собою та їх окремий розгляд неможливий, за таких обставин, у видачі судового наказу належить відмовити.
Відповідно до ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.163, 165,166 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для звернення до суду із позовом, у загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня постановлення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.П. Черенкова