490/5129/25 28.11.2025
нп 1-кс/490/4627/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5129/25
28 листопада 2025 року м.Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 , -
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000520 від 15 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України (судова справа №490/5129/25 провадження №1-кп/490/1437/2025), яке передане на розгляд судді ОСОБА_6
18.11.2025 року під час проведення судового засідання по даному кримінальному провадженню обвинуваченим ОСОБА_4 подано письмову заяву про відвід судді ОСОБА_6 від участі у розгляді вказаного кримінального провадження. В обґрунтування поданої заяви обвинувачений зазначив щодо упередженого ставлення судді ОСОБА_6 до нього, яке проявляється в тому, що останній не дотримується закону, до уваги приймається виключно позиція сторони обвинувачення, суддя задовольняє всі їх клопотання та в ході дослідження доказів по справі відволікається на власний мобільний телефон. У зв'язку з наведеним, просив відвести суддю ОСОБА_6 та призначити колегію суддів по даній судовій справі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подану заяву про відвід судді підтримав та зазначив, що суддя ОСОБА_6 проявляє до нього упереджене ставлення та недбало ставиться до розгляду справи. Так, під час дослідження відеодоказів по справі суддя не звертав увагу на екран телевізору, а в цей момент дивився на екран свого власного мобільного телефону. Крім того, суддя ОСОБА_6 не надає йому можливості висловити свої заперечення по даному кримінальному провадженню, що, на його думку, свідчить про його упереджене ставлення до нього.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подану заяву про відвід судді підтримав та просив задовольнити.
Прокурор проти задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді заперечував та просив відмовити у задоволенні.
Потерпіла ОСОБА_7 та суддя, якому заявлено відвід, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши заяву обвинуваченого та оглянувши матеріали судової справи №490/5129/25 провадження №1-кп/490/1437/2025, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно частин 4, 5 ст.80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Як на підставу для відводу судді, обвинувачений послався на п.4 ч.1 ст.75 КПК України, відповідно до якого суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Білуха проти України", "Рудніченко проти України" вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
Перевіривши доводи обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу упередженості судді ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що вони не підтверджені належними і допустимими доказами, а ґрунтуються на суб'єктивній оцінці процесуальних дій та рішень судді.
Незгода сторони з прийнятим (неприйнятим) судом рішенням, вчиненими чи не вчиненими ним процесуальними діями не свідчить про незаконність чи упередженість дій судді, а тому не може розцінюватись як підстава для його відводу.
Суд також наголошує, що будь-які порушення процесу, які на думку учасників провадження були допущені головуючим суддею при розгляді кримінального провадження, не є підставою для відводу, однак можуть бути покладені у основу апеляційної скарги на рішення суду.
Щодо вимоги обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення колегіального розгляду справи №490/5129/25 провадження №1-кп/490/1437/2025 слід зазначити наступне.
У відповідності до вимог ч.4 ст.315 КПК України, право завити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, можливе під час проведення підготовчого судового засідання.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, санкція статті якого передбачає покарання до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, вказані вимоги кримінального процесуального законодавства було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 під час проведення підготовчого судового засідання 14.07.2025 року, що підтверджується журналом судового засідання та технічною фіксацією судового процесу. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що клопотання про колегіальний розгляд даного кримінального провадження у нього не має.
Додатково слід зазначити, що питання оцінки судових рішень, прийнятих під час розгляду обвинувального акту, відноситься до повноважень апеляційної та касаційної інстанції і не можуть бути вирішені під час розгляду заяви про відвід судді.
Будь-які інші підстави для відводу судді, передбачені ст.ст.75, 76 КПК України, заявником не наведені та судом не встановлені. Обставини, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_6 відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про упередженість судді ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження не знайшли свого підтвердження, а тому у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід судді слід відмовити.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, -
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №12025152020000520 від 15 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України (судова справа №490/5129/25 провадження №1-кп/490/1437/2025) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1