іменем України
01 грудня 2025 року м. Снігурівка
справа № 485/2187/25
провадження №3/485/609/25
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, оператора-сапера 2 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП,
установила:
Матрос ОСОБА_1 , будучи оператором-сапером 2 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , відмовився підписувати рапорт на прийом посади, а також виконувати накази свого прямого командира, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-10 КУпАП.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-10 КУпАП, як відмова від виконання законних вимог командира (начальника).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вину визнав, з обставинами викладеними у протоколі згоден.
Суд встановив, що з 14 грудня 2023 року матрос ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора-сапера 2 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Згідно рапорту командира інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 10 листопада 2025 року, вхідний №22178кп, встановлено, що колишній оператор-сапер 2 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 , прибув у розташування інженерно-саперної роти в населений пункт АДРЕСА_2 07 листопада 2025 року після тривалого лікування та проходження військово-лікарської комісії у ВМКЦ Південного регіону. Рішенням військово-лікарської комісії, придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку оперативного забезпечення, охорони; непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морської піхоти, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Рапорт на прийом посади підписувати відмовляється і накази свого прямого командира виконувати не бажає.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами: даними протоколу про військове адміністративне правопорушення А4935 №425/25 від 11.11.2025; даними рапорту командира групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2025; даними довідки військово-лікарської комісії від 06.11.2025 №2025-1106-1223-0528-0; даними виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6984 від 07.11.2025; даними витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.12.2024 №376; первинними письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає таке.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 1 ст. 172-10 КУпАП настає у разі відмови від виконання законних вимог командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався відповідними указами Президента України та діє на даний час.
Відповідно до п. 3 наведеного Указу Президента України, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
У статті 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу, а захист України, її незалежності та територіальної цілісності України, відповідно до ст. 65 Конституції України, є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 10 Статуту Збройних Сил України, яка визначає загальні обов'язки військовослужбовців, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Відповідно до ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хворобу, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Відповідно до ст. 1,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна, зокрема, зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність обставин не встановлено, вважаю за доцільним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.172-10, ст.280, 283-284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-10 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) в сумі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 к.).
Реквізити для сплати штрафу: отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м.Снігурівка/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA378999980313050106000014444; Код класифікації доходів бюджету 21081100).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя О.П. Бодрова