Справа: № 484/5466/25
Провадження № 2/484/2371/25
( з а о ч н е )
02.12.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Панькова Д.А., секретаря судового засідання - Заволенковської Д.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним проступком,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про моральної шкоди завданої кримінальним проступком в розмірі 80000,00грн., мотивуючи тим, що 17 липня 2025 року близько 19:30 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 перебував біля павільйону за адресою: АДРЕСА_1
В цей час ОСОБА_2 розпочав конфлікт з невідомою до цього йому жінкою, а саме ОСОБА_1 . В ході даного конфлікту у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .
Реалізовуючи задумане, діючи умисно, розуміючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи настання відповідних наслідків та з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 знаходячись за вищевказаною адресою, підійшов та схопив ОСОБА_1 за волосся та потягнув до низу, внаслідок чого остання впала до землі на коліна, та ОСОБА_3 ногами наніс декілька ударів в область голови ОСОБА_1 .
Внаслідок вищезазначених умисних дій ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді саден передніх поверхонь обох колінних суглобів, 4-го пальця лівої кисті, тильної поверхні лівої стопи, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.08.2025 року у справі №484/4252/25 провадження №1-кп/484/374/25 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено йому покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт. Вирок набув законної сили 29.09.2025 року.
Згідно частин 1, 2 статті 61 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов.
Відповідно до частини 1 статті 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позову порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваної о. обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваної о, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свою особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисну цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Протиправними діями відповідача ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 було завдано легких тілесних ушкоджень.
В лікарняному закладі позивачка ОСОБА_1 не перебувала, однак 18.07.2025 звернулась за консультацією до невролога зі скаргами на головний біль, біль в лівій половині лиця, затерпання голови, поганий сон, свідомість не втрачала. Неврологічний статус: очні щілини, зіниці рівні. Рух очних яблук в повному обсязі. Лице симетричне. Сухожильні рефлекси з верхніх кінцівок рівні (колінні не обстежувались із-за слідів побиття). В позі Ромберга стійка. КП задовільно. Паталогічних менінгіальних знаків не має. Діагноз: травма гич на вегето-судинна цефалгія. Вказаний діагноз підтверджено дослідною частиною висновку експерта №204 від 21.07.2025 року, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи №484/4252/25 провадження №1-кп/484/374/25, який нажаль позивачка не має можливості долучити до матеріалів справи.
Протиправними діями відповідача ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_4 завдано великої моральної шкоди, яка полягає в душевному болю та стражданнях, яких вона зазнала в результаті побиття та отримання тілесних ушкоджень. Вона перенесла не лише фізичний біль під час цієї події, а й тяжкі моральні та фізичні страждання, адже варто лише тільки уявити факт побиття жінки чоловіком, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, цілеспрямованого повалення на підлогу жінки, нанесення їй ударів ногами в голову та тіло з боку чоловіка, що цілком підтверджує факт її побиття та насилля з боку дорослої людини чоловічої статі, яка взагалі ні при яких обставинах не мала права піднімати руку на жінку, тим паче перебуваючи в статусі військовослужбовця, який має охороняти та захищати інтереси цивільного населення.
Все це до теперішнього часу лише пригнічує позивачку, вона перестала спокійно спати, їсти, тяжка психологічна травма досі не пройшла та перешкоджає вести їй нормальний спосіб життя та здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки дана подія сталася біля її робочого місця - салону краси «Солара», і вона надає косметологічні, перукарські та інші послуги мешканцям міста, що також дуже принизило її гідність та ділову репутацію.
Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості завдану відповідачем моральну шкоду (свої моральні страждання, зниження престижу та ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану) позивачка оцінює у 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.
В зв'язку з тим, що на теперішній час моральна шкода відповідачем не відшкодована, для захисту своїх прав та законних інтересів позивачка вимушена звернутися до суду з цивільним позовом.
На підставі ст.ст. 278-279 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач про час і місце слухання справи оповіщений відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України. Відзив на позов не надав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що 17 липня 2025 року близько 19:30 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 перебував за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей час ОСОБА_2 розпочав конфліктну ситуацію з невідомою до цього йому жінкою, а саме ОСОБА_1 .
В ході даного конфлікту у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .
Реалізовуючи задумане, діючи умисно, розуміючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи настання відповідних наслідків та з метою спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 знаходячись за вищевказаною адресою, підійшовши та схвативши ОСОБА_1 за волосся, внаслідок чого остання впала до землі на коліна, ОСОБА_2 ногами наніс декілька ударів в голову ОСОБА_1 .
Внаслідок вищезазначених умисних дій ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді саден передніх поверхонь обох колінних суглобів, 4-го пальця лівої кисті, тильної поверхні лівої стопи.
Нанесені ОСОБА_2 тілесні ушкодження ОСОБА_1 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв?язку із тими наслідками, що настали.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.08.2025 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено йому покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Вирок набув законної сили 29.09.2025 року.
Згідно ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 беззаперечно встановлена відповідним судовим рішенням, а саме вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 серпня 2025 року по справі № 484/4252/25.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, кожен має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України визначено, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи вище викладене, те, що вина ОСОБА_2 , у спричинені ОСОБА_1 тілесних ушкоджень визнана вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 серпня 2025 року, суд визнає доведеною наявність моральної шкоди, спричиненої позивачу, оскільки вона зазнала душевних страждань та сильного фізичного болю у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, змінився звичайний уклад її життя, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн., так як позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним проступком - задовольнити повністю.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану внаслідок скоєння кримінального правопорушення, в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: