Рішення від 02.12.2025 по справі 473/5231/25

Справа № 473/5231/25

РІШЕННЯ

іменем України

"02" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 17 квітня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №17.04.2023-100002538.

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 42 днів з дня надання, з первинним періодом кредитування в 14 днів (щоразу продовжується в межах загального строку кредитування), а відповідач зобов'язався повернути кредит до 28 травня 2023 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду (процентна ставка «Економ», яка застосовується протягом первинного періоду кредитування та періоду «Економ» (періоду кредитування, протягом якого позичальник вчасно сплачує нараховані проценти)), а також 3 % за кожен день користування кредитом протягом загального періоду, у якому не застосовується знижена процентна ставка (процентна ставка «Стандарт»).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 120 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 730 % річних за період прострочення.

Проте позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 08 жовтня 2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 12 720 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом - 6 000 грн;

-заборгованість за процентами - 6 720 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Омельяненко Р.Р. не з'явився, проте у позові просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги визнав частково та вказував, що визнає свою заборгованість за кредитом, однак заперечує проти стягнення з нього нарахованих процентів, які він не має можливості сплатити у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача та відповідача, оскільки матеріали справи містять усю необхідну інформацію та докази про обставини справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та відповідно до наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 17 квітня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №17.04.2023-100002538.

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 42 днів з дня надання, з первинним періодом кредитування в 14 днів (щоразу продовжується в межах загального строку кредитування), а відповідач зобов'язався повернути кредит до 28 травня 2023 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду (процентна ставка «Економ», яка застосовується протягом первинного періоду кредитування та періоду «Економ» (періоду кредитування, протягом якого позичальник вчасно сплачує нараховані проценти)), а також 3 % за кожен день користування кредитом протягом загального періоду, у якому не застосовується знижена процентна ставка (процентна ставка «Стандарт»).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 120 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 730 % річних за період прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий Центр».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 17 квітня 2023 року (а.с. 17) вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов'язання перед позичальником шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі 6 000 грн на зазначену в кредитному договорі банківську картку № НОМЕР_1 .

У той же час, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 08 жовтня 2025 року йому нараховано заборгованість у загальному розмірі 12 720 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом - 6 000 грн;

-заборгованість за процентами (нарахованими за період з 17 квітня 2023 року до 28 травня 2023 року) - 6 720 грн.

Суд повністю погоджується з таким розрахунком, який відповідає умовам договору.

Нарахування процентів здійснено кредитодавцем за погодженими сторонами розмірами процентних ставок та в межах узгодженого строку кредитування, зокрема:

-за перші 14 днів кредитування (первинний період), протягом якого застосовується процентна ставка «Економ», розмір процентів становить 1 680 грн (6 000 грн (заборгованість за кредитом) х 2 % / 100 х 14 (днів користування кредитом);

-за решту 28 днів кредитування, протягом якого застосовується процентна ставка «Стандарт» (враховуючи несплату позичальником нарахованих процентів), розмір процентів становить 5 040 грн (6 000 грн (заборгованість за кредитом) х 3 % / 100 х 28 (днів користування кредитом).

Таким чином, загальна заборгованість за процентами, розрахована з урахуванням умов кредитного договору, становить 6 720 грн, що відповідає наданому позивачем розрахунку.

Що стосується доводів відповідача про невиконання ним взятих на себе зобов'язань у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, то в цій частині суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 599 ЦК України).

Зокрема, зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічних однорідних вимог; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; смертю боржника; ліквідацією юридичної особи (ст.ст. 599, 601, 604, 605, 606, 607, 608, 609 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Таким чином, тяжке матеріальне становище позичальника саме по собі не є підставою для припинення зобов'язань, які, за загальним правилом, припиняються належним виконанням, а також для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язань.

За такого, нарахована ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 422,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №17.04.2023-100002538 від 17 квітня 2023 року, що утворилася станом на 08 жовтня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 17 квітня 2023 року до 28 травня 2023 року) у розмірі 6 720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень, а всього в загальному розмірі 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, а також в повернення 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв

Попередній документ
132240823
Наступний документ
132240825
Інформація про рішення:
№ рішення: 132240824
№ справи: 473/5231/25
Дата рішення: 02.12.2025
Дата публікації: 04.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.12.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
02.12.2025 08:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області