Провадження № 2/470/292/25
Справа № 489/5112/25
01 грудня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Орлової С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні 27 листопада 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23 липня 2025 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшла справа, передана Баштанським районним судом Миколаївської області відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України.
У позовній заяві зазначено, що 23.12.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 4745890, за яким останньому було надано в кредит 15 000 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, які нараховуються за кожен день користування кредитом, та обраховуються за ставкою 1,0% та 5,0% стандартна (базова) ставка. Оскільки ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором виникла заборгованість у загальному розмірі 34 511,54 грн, яка складається з: 13 823 грн - заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 19188,54 грн - заборгованості за нарахованими процентами; 1500 грн - заборгованості за комісіями.
26.07.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено договір 26-07/2024, за яким до ТОВ "Факторинг Партнерс" перейшли права вимоги до позичальників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 4745890. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4745890 від 23.12.2021 у розмірі 34 511,54 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на правову допомогу - 13000 грн.
Представник позивача Сердійчук Я.Я. в судове засідання не з'явилась, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного порядку розгляду справи.
Відповідач та його представник - адвокат Коваль О.В. в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.
З матеріалів справи убачається, що 23 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 4745890. За умовами кредитного договору відповідачу було надано кредиту в розмірі 15000 грн, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами розмір яких складає 1,00% від фактичного залишку кредиту, за кожен день строку користування кредитом, а за стандартною (базовою) процентною ставкою 5.00% від фактичного залишку кредиту, за кожен день користування кредитом, яка застосовується в разі продовження строку кредитування вказаного у п.1.3 Договору на стандартних базових умовах, згідно п.2.3.1.2 Договору. Крім цього, за умовами Договору відповідач зобов'язався сплатити кредитодавцеві комісію за надання кредиту 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складала за стандартною ставкою 5.896% річних. Терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів було визначено 22 січня 2022 року ( п.1.4 Договору). Відповідно до п.2.1 розділу 2 Договору кошти кредиту були надані товариством у безготівковій формі шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.5 Паспорту споживчого кредиту, позичальник може продовжити строк кредитування: - на пільгових умовах, відповідно до п.2.3.1.1 Договору, сплативши в т.ч. комісію за управління та обслуговування кредиту. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.00 % за кожен день користування кредитом. Та на стандартних (базових) умовах відповідно до п.2.3.1.2 Договору, на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник (споживач) продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 5.00 за кожен день користування кредитом.
Вказаний договір про споживчий кредит, як і додаток № 1 до Договору Графік платежів за договором про споживчий кредит, та Додаток № 2 до Договору Паспорт споживчого кредиту №4745890 було підписано відповідачем 23 грудня 2021 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором F70250 (а.с.9,11-12,18,42-46).
Того ж дня, кошти в сумі 15000 грн було перераховано на картку відповідача MASTERCARD№ НОМЕР_1 , банк картки отримувачаMONOBАNK призначення платежу кошти згідно договору №4745890, що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» (а.с.19).
26 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитним договором укладеним 23.12.2021 року з відповідачем, що підтверджується Договором факторингу № 26-07/2024, актом приймання-передачі реєстру боржників до Договору Факторингу № 26-07/2024 та реєстром боржників до вказаного договору ( а.с.27-41) .
У зв'язку із невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе кредитних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість, яка у загальному розмірі становить 34511 грн 54 коп, яка складається з заборгованості за залишком кредиту - 13823 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом, які нараховані з 24.12.2021 року по 04.03.2022 року - 19188,54 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1500 грн, що підтверджується відомістю про щоденні нарахування і погашення та розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.25-26). З вказаної відомості про щоденні нарахування і погашення убачається, що відповідач частково сплатив заборгованість за кредитним договором, а саме, 01 лютого 2022 року сплатив 427 грн - на погашення заборгованості за кредитом, 793 грн - на погашення нарахованих відсотків та 427 грн- комісії за управління і обслуговування кредитом.
Правовідносини сторін, у вказаній справі, склалися між ними у зв'язку з укладенням кредитного договору, однією із форм якого є онлайн кредит, тобто позика оформлена через мережу Інтернет.
Правовідносини даного правочину регулюються ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1,2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким,що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором, з нього на користь позивача підлягає стягненню нарахована заборгованість у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13,200,258, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договором про споживчий кредит №4745890 укладеним 23 грудня 2021 року з ТОВ «Мілоан», у загальному розмірі 34511 (тридцять чотири тисячі п'ятсот одинадцять) грн 54 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 13823 грн, заборгованості за нарахованими відсотками - 19188,54 грн, заборгованості за комісіями - 1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс»" 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, судового збору та 13000 (тринадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - адреса місцезнаходження:індекс 03150, вул. Гедройця Єжи, буд. № 6 офіс 521 м.Київ, ЄДРПОУ: 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник відповідача - адвокат Коваль Олег Володимирович- адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Вишнева, буд. №16 м.Нова Одеса Миколаївський район Миколаївська область.
Суддя С.Ф. Орлова
Повне заочне рішення суду складене 01 грудня 2025 року.