Справа № 466/6033/25
Провадження № 2/466/2648/25
27 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Зими І.Є.
секретаря судового засідання Васинчик М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
24 червня 2025 року, ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 241,67 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що 24.09.2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 77799431, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти , на погоджений умовами Договору строк , шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Відповідно до Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ , їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України “Про електронну комерцію“ Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно з умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 12 447,00 грн, що підтверджується випискою та листом фінансової компанії, які здійснювали платіж на користь відповідача. Процентна ставка за договором становила 1,99 % за кожен день користування позикою, що призводило до значного збільшення суми процентів у разі прострочення виконання зобов'язань.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77799431 від 24.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28241.67 грн, з яких:12 447,00 грн - тіло кредиту; 15 792,63 грн - проценти; 2,04 грн - 3% річних. У зв'язку з чим, позивач звертається до суду.
Ухвалою суду від 25.06.2025 року, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін.
10.07.2025 року, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що позивач не довів правонаступництва по договору, не доведено також факту надання коштів. Крім того, на думку сторони, відсотки по вказаному договору непропорційні до суми кредиту та суперечать ЗУ «Про споживче кредитування». Також вважає явно завищеною суму витрат на правову допомогу .
21.07.2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що між первісним кредитором та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». При укладенні такого сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору. Окрім цього зазначає, що матеріали справи містять докази сплати грошових коштів за договором факторингу (розрахунок шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог), а також Акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників, де під номером 46904 зазначений ОСОБА_1 , а також витяг з даного реєстру, складений для зручності сприйняття інформації та пошуку боржника в реєстрі. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги кредитними договорами, укладеними з відповідачем. Розмір витрат на правову допомогу підтверджений належними доказами.
В судове засідання учасники справи не з'явились. . В матеріалах справи міститься заява від представника позивача, про розгляд справи у їх відсутності. Від відповідача ОСОБА_1 заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.09.2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 77799431 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ має юридичну силу за умови наявності електронного підпису. Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин, укладений із використанням одноразового ідентифікатора, прирівнюється до письмової форми правочину. Надані позивачем матеріали містять узгоджені між собою дані відповідача, реквізити договору, підтверджують укладення правочину в електронній формі та наявність волевиявлення відповідача на отримання кредиту.
Відповідно до п. 2 Договору про надання позики : - сума позики становить 12447.00 грн. ; - процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 % , яка нараховується за кожен день користування позикою. Відповідно до Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ , їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Факт перерахування кредитних коштів у сумі 12 447,00 грн на картковий рахунок відповідача підтверджується банківською випискою, яку на адресу суду скерувало АТ «Приват Банк», та листом фінансової компанії, що здійснювала переказ. Відповідач будь-яких доказів на спростування цього факту не надав. Таким чином, аргументи відповідача про неотримання кредитних коштів суд визнає необґрунтованими.
Щодо аргументів відповідача про недоведеність правонаступництва позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77799431. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77799431. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 77799431.
Матеріали справи також містять договори факторингу, витяги з реєстрів боржників та акти приймання-передачі, які підтверджують послідовний перехід права вимоги за договором № 77799431 від первісного кредитора до ТОВ «Коллект Центр».
Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77799431 від 24.09.2021 р., що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28241.67 грн, з яких: 12 447,00 грн - тіло кредиту; 15 792,63 грн - проценти; 2,04 грн - 3% річних.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 15 792,63 є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить 12 447 гривень.
Суд також бере до уваги, що позивач не надав деталізованого розрахунку з зазначенням конкретних періодів пролонгації, підстав їх застосування та дати, з якої починали діяти кожні процентні ставки. З огляду на положення ст. 81 ЦПК України обов'язок доведення заявленого розміру процентів покладається на позивача. Доводи відповідача про надмірність процентів у цій частині є обґрунтованими.
З урахуванням викладеного суд вважає справедливим, співмірним та таким, що відповідає умовам договору й нормам Закону України «Про захист прав споживачів», визначити до стягнення проценти у розмірі 7 896,31 грн.
Згідно з частиною третьою статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, щодо сплати споживачем пені за прострочення повернення кредиту.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, задоволенню в заявленому розмірі не підлягають.
На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме сума боргу за договором, яка підлягає стягненню з відповідача становить 20 343,31 грн. , що складається з 12 447 грн. основної заборгованості та 7 896,31 грн заборгованості за відсотками.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати по оплаті судового збору .
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: Договір № 01/07 від 01.07.2024, Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги, заявка надання юридичної допомоги №61 від 01.05.2025 року, витяг з Акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, а також тарифи з цінами на послуги.
Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 13 000 грн.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн., що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг за підготовку позовної заяви у даній категорії справ.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №77799431 від 24.09.2021 року в розмірі 20 343,31 грн. (двадцять тисяч триста сорок три гривні 31 копійку), що складається з 12 447 грн. основної заборгованості та 7 896,31 грн заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2 422.40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.(чотири тисячі гривень) гривень.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Сторони в справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .
Суддя І. Є. Зима