Дата документу 27.11.2025
Справа № 501/292/25
2/501/574/25
27 листопада 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, -
До суду звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сапегін В.В., з позовом в якому (з урахуванням уточнень) просить:
- зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не чинити у будь який спосіб перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у спілкуванні та вихованні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визначити такі способи участі батька, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який проживає окремо, у спілкуванні та вихованні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
1.систематичні побачення з дитиною не рідше ніж 1 (один) раз на 3 (три) місяці, тривалістю до 9 (дев'яти) днів кожне, з урахуванням розпорядку дня та стану здоров'я дитини, за місцем фактичного проживання або перебування батька, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та/або дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та/або у громадських місцях, без участі та/або втручання зі сторони матері, ОСОБА_2 , та/або третіх осіб;
2.систематичне спілкування з дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не рідше 5 (п'яти) днів на тиждень, засобами телекомунікаційного зв'язку, через мережу Інтернет, у режимі відеозв'язку (відеодзвінки) тривалістю до 30 (тридцяти) хвилин кожний, з урахуванням розпорядку дня та стану здоров'я дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі та/або втручання зі сторони матері, ОСОБА_2 , та/або третіх осіб;
3.систематичні побачення з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щорічно, щонайменше 14 днів на рік поспіль або частково. Для проведення спільного відпочинку (відпустки) з батьком, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) без участі та/або втручання зі сторони матері, ОСОБА_2 та/або третіх осіб;
4. періодичні, почергово з матір'ю, ОСОБА_2 , побачення батька, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
день народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1 (один) раз на кожні 2 (два) роки, до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тривалістю до 8 (восьми) годин поспіль, з урахуванням розпорядку дня та стану здоров'я дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем фактичного проживання або перебування батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та/або у громадських місцях без участі та/або втручання зі сторони матері, ОСОБА_2 , та/або третіх осіб;
періодичні побачення батька, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , день народження батька, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічно, до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, тривалістю до 8 (восьми) годин поспіль, з урахуванням розпорядку дня та стану здоров'я дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем фактичного проживання або перебування батька, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та/або у громадських місцях без участі та/або втручання зі сторони матері, ОСОБА_2 та/або третіх осіб.
Позовні вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.03.2016 був зареєстрований шлюб, який рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 02.07.2024 розірвано.
У шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну позивач разом з відповідачкою та дитиною до січня 2024 року разом проживали однією сім'єю в Нідерландах.
З січня 2024 року, після припинення фактичних шлюбних відносин, відповідачка разом з дитиною повернулась до України де проживали з січня 2024 року по липень 2024 року.
Приблизно з липня 2024 року і на даний час відповідачка з дитиною фактично проживають у Великій Британії, де перебувають під тимчасовим захистом як біженці.
Позивач погоджується, що дитина проживає разом з матір'ю і таким чином місце проживання дитини визначено за спільною згодою батьків.
Позивач постійно і добровільно надає матеріальну допомогу для дитини, періодично спілкувався з сином по телефону та шляхом відеозв'язку. Відповідачка перешкод у спілкування з дитиною не чинила. Однак, починаючи орієнтовано з квітня 2024 року відповідачка почала поступово обмежувати спілкування позивача з дитиною, скорочувати кількість та тривалість дзвінків.
Починаючи, орієнтовано, з липня 2024 року відповідачка повністю обмежувала дзвінки та відеозв'язок з дитиною, заблокувала його в мессенджерах. Так як, на даний час позивач та відповідач мешкають у різних країнах, то побачення позивача з дитиною є тимчасово неможливим, а телефонний та відеозв'язок були єдиними засобами комунікації позивача з дитиною, які відповідачка незаконно обмежила.
Відповідачка ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву в якому вказала, що позовні вимоги не визнає з тих підстав, що ОСОБА_1 мав можливість спілкуватися з дитиною протягом усього часу. Вона постійно інформувала позивача про життя сина, надсилала його фото. У випадку коли позивач погрожував їй, проявляв агресію, психологічний тиск, залякування, то в такі періоди, вона утримувалась від спілкування з ним. В період з 24 по 26 січня 2025 року позивач приїздив до Великої Британії до їх з сином місця проживання, протягом вказаного часу він спілкувався з сином, залишався на ночівлю.
Жодних перешкод у спілкуванні із сином позивачу вона не чинить навпаки, усіляко заохочує спілкування сина з батьком. Позивач може приїздити та бачитися з дитиною за місцем проживання сина.
Сторони у судове засідання не прибули та не повідомили про причини неявки.
Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25.03.2016 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.13).
02.07.2024 рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 02.07.2024 шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний (а.с.14-16).
Постановою Київського апеляційного суду від 29.10.2024 змінено в мотивувальній частині рішення суду від 02.07.2024 обставини щодо часу припинення шлюбних відноси, ведення спільного господарства, відсутності спільного бюджету та окремого проживання (а.с.140-145).
У шлюбі у позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.22).
За спільною згодою сторін, про що вказав у позовній заяві позивач, та не заперечувала відповідачка, дитина залишилася проживати разом з матір'ю.
Наразі ОСОБА_1 проживає в Нідерландах а відповідачка разом із сином у Великій Британії, що визнається сторонами а тому у відповідності до вимоги ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідачка ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що вона не чинить перешкод у спілкування батька із сином, навпаки заохочує сина до такого спілкування так як таке спілкування відповідатиме повноцінному та здоровому розвитку дитини.
На підтвердження вказаної обставини надала суду інформацію зі своєї електронної адреси з листами до позивача, зі змісту яких вона, ОСОБА_2 , повідомляє позивача про життя сина, про те, що йому (позивачу) ніхто не чинить перешкод у спілкуванні із сином (а.с.74-77).
Згідно ч.5,6 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Одеського району Лісіцина О.М. надала суду заяву в якій вказала, що у зв'язку з тим, що як позивача так і відповідач та їхній син не проживають на території України надати висновок з приводу спору не має можливості (а.с.91-95).
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 153 СК України встановлено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Стаття 159 СК України передбачає порядок вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
На підставі статей 76-81 ЦІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності з урахуванням положень статей 76-80, 89 ЦПК України.
Суд вважає, що жодних об'єктивних доказів того, що відповідачка ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні позивача із сином суду не надано. Жодних об'єктивних даних про те, що відповідач вчиняє будь які активні дії чи допускає бездіяльність, які б надали суду можливість констатувати факт спричинення перешкод позивачу, справа не містить.
Окрім цього, також відсутні докази того, що позивач звертався до органу опіки і піклування для вирішення спору з приводу участі у вихованні дитини і цей орган вже приймав певне рішення, яке відповідач не виконує.
Ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, то у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст.263,265 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя