щодо клопотання заміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням
26 листопада 2025 рокуСправа № 495/3107/25
Номер провадження 1-в/495/181/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
провідного інспектора Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання (подання) провідного інспектора Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 про заміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,, засудженого 08.05.2025 вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за ч. 1 ст. 114-1 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, із становленням іспитового строку 2 роки,
Білгород-Дністровський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області звернувся до суду з поданням про заміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням відносно засудженого ОСОБА_5 .
Подання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_5 перебуває на обліку Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області з 21.06.2025 року. Згідно вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 03.05.2025 року на суб?єкта пробації покладенні обов?язки відповідно до ст.76 п.1 п.п. 1,2, ч.3 п.2 КК України:
- періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом питань пробації.
19.08.2025 року була складена оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. Рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення-низький. Виявлені криміногенні потреби;
- контроль над поведінкою та мисленням;
- ставлення до правопорушення.
З урахуванням виявлених криміногенних потреб 20.08.2025 разом з засудженим був складений та підписаний індивідуальний план роботи.
Для виконання заходів передбачених індивідуальним планом уповноважений орган з питань пробації залучає партнерські організації та волонтерів пробації. Однак це є недостатньо ефективним так як суб?єкт пробації не усвідомлює наслідки своїх дій та не бере відповідальність за вчинене правопорушення, що є підтвердженням низької мотивації до змін. Це не повною мірою сприяє дієвому впливу на поведінку суб?єкта пробації, засудженого за злочин проти основ національної безпеки України та зменшенню ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
Достатньо високий рівень на поведінку суб?єкта пробації буде можливим за умови використання такого інструменту, як пробаційна програма.
Ураховуючи викладене та на підставі частини 13-3 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України та листа Державної установи «Центр пробації» від 28.10.2025 року N? 5128/45/KB-25 прошу розглянути питання про покладення обов?язку виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення» на засудженого ОСОБА_5 .
Представник органу пробації ОСОБА_7 у судовому засіданні подання підтримала та просила задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав, що подання Білгород-Дністровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області не підлягає задоволенню та підстав для покладення такого обов'язку не має.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення такого подання.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 13-3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. В цьому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно до ст.76 КПК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, зокрема, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Зі змісту наведених положень вбачається, що покладення на засуджених обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України (періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання), є обов'язковим (імперативним).
Обов'язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України (в тому числі обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою) можуть бути покладені на засуджених з огляду на їх необхідність і достатність для виправлення особи з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, виконанням покладених на них судом обов'язків протягом іспитового строку (наглядова пробація) здійснюється уповноваженим органом з питань пробації в порядку, передбаченому Законом України «Про пробацію» від 5 лютого 2015 року № 160-VIII та Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 року N 270/1560, якими передбачено здійснення обов'язкових заходів контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням та виконанням покладених них судом обов'язків.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Таким чином, при ухваленні вироку, суд на свій розсуд з урахуванням принципу судової дискреції визначає не лише вид та розмір покарання, а за умови встановлення можливості виправлення особи без фактичного відбування покарання, визначає конкретні обов'язки, які є доцільним покласти на засудженого з урахуванням конкретних обставин злочину, особи засудженого, тощо.
При цьому, статтею 76 КК України визначені усі обов'язки, які суд може покласти на особу у разі звільнення її від відбування покарання з випробуванням, перелік цих обов'язків є виключним та не може бути розширений, натомість як при ухваленні вироку саме суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, обирає з усього переліку для кожної особи саме ті обов'язки, які слід покласти на засудженого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 засуджений вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.05.2025 за ч. 1 ст.114-1 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання звільнено з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки. Згідно ст.76 КК України, покладено на засудженого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Отже, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_5 судом були визначені конкретні обов'язки, які слід покласти на засудженого, та які останній має виконувати протягом іспитового терміну випробування.
Пунктом 13-3 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачена можливість лише заміни обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, а не збільшення їх.
Покладення на засудженого ще одного обов'язку, який вироком суду йому встановлений не був, на думку суду, призвело б до погіршення його правового становища, що суперечить вимогам та духу кримінального процесуального законодавства і є недопустимим.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що клопотання (подання) провідного інспектора Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 про заміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання (подання) провідного інспектора Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 про заміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Дата оголошення повного тексту ухвали: 01.12.2025 о 16.45.
Суддя ОСОБА_8