Березівський районний суд Одеської області
02.12.2025
Справа № 494/2161/25
Провадження № 2/494/1110/25
02.12.2025 року м.Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.,
секретар судового засідання Станілевич А.В.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25 вересня 2025 року представник позивача Дідух Є. О., який діє в інтересах ТОВ «Українські фінансові операції» на підставі довіреності від 31 липня 2024 року, звернувся засобами «Електронний суд» до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 40930,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 листопада 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір № 4152433 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами вказаного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язалося надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Умовами договору встановлено, що сума кредиту становить 5000 грн., строк кредитування 360 днів, з 19.11.2023 року по 13.11.2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Відповідно до умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за вказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку.
26 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 26/07/2024, за умовами якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4152433 від 19 листопада 2023 року у розмірі 40930,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованість за процентами 25030,00 грн. Представник позивача зазначає, що у межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 27 липня 2024 року по 12 листопада 2024 року (109 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 10900,00 грн.
Представник позивача зазначив, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена, у зв'язку з чим ТОВ «Українські фінансові операції» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 40930 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Березівського районного суду від 04.11.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзивна позовну заяву.
Витребувано з Акціонерного товариства «ВСТ Банк» інформацію про те, чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_2 ; інформацію стосовно підтвердження або спростування факту зарахування кредитних коштів на платіжну картку.
Представник позивача ТОВ «Українські фінансові операції» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги заперечив, зазначив, що кредит не брав, договірних правовідносин з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ніколи не мав. Свої дані дійсно вносив на якомусь цифровому порталі з метою заробітку. В подальшому його дані були використані без його відома, про що він звертався до правоохоронних органів. Будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надав.
Суд заслухавши відповідача, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 19 листопада 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір № 4152433.
Положеннями п. 1.1. Договору встановлено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
За змістом п. 1.2 Договору, Товариство зобов'язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 11000 грн.
Відповідно до п. 1.3 Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору, Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Згідно з п. 1.4 Договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору; знижена процентна ставка становить 0,30 % в день та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 18 грудня 2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Положеннями п. 1.4.3 Договору встановлено, що розмір процентів за користування кредитними коштами протягом строку дії договору, може бути змінений у бік зменшення для клієнта у випадку та на умовах, визначених у п. 1.4.2 договору, зокрема у випадку отримання клієнтом знижки на стандартну процентну ставку. Якщо клієнт не отримав індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку відповідно до програми лояльності, цей підпункт договору до клієнта не застосовується.
Згідно з п. 1.5 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк кредиту 32646, 25 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8805,18 % річних.
Відповідно до п. 2.1 Договору. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .
Згідно з п. 2.2. Договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору.
Положеннями п. 4.4 Договору передбачено, що у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.
За змістом п. 5.4.1 Договору, клієнт зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Вимогами п. 9.7.1 Договору встановлено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів) в Особистий кабінет/мобільний застосунок для ознайомлення та підписання.
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44365.
19 листопада 2023 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав Паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомилась з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Окрім того, 19 листопада 2023 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Зі змісту інформаційного повідомлення вбачається, що ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надав згоду товариству на передачу особам, зазначеним у цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення ним договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов'язання за договором за споживчий кредит або відповідно до законодавства України.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за кредитним договором №4139438 від 14 листопада 2023 року виконало у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішність транзакції грошових коштів на картку № НОМЕР_4 на суму 5000 грн. .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4152433 від 19 листопада 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 40930 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 35930 грн. - заборгованість за відсотками.
26 липня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» (Фактор) та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) укладено договір факторингу № 26/07/2024 за умовами якого (п.1.1) фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) заплату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно з п. 1.2. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 26/07/2024 від 26 липня 2024 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що згідно з вимогами п.1.2 договору факторингу № 26/07/2024 від 26 липня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 6262 клієнта.
З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 26/07/2024 від 26 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №4152433, сума заборгованості становить 40930 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 25030 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до інформації, наданої АТ «ВСТ БАНК» на виконання ухвали про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Восток» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 у національній валюті, на яку 19.11.2023 року було зараховано кошти в сумі 5000.00 грн.
Окрім того, позивачем у межах строку дії договору №4152433 від 19 листопада 2023 року, нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 10900 грн., з розрахунку: 5000 грн*2,00%=100 грн*109 календарних днів = 10900 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Суд встановив, що ОСОБА_1 підписав з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір № 44152433 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 листопада 2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44365.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір № 4152433 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 листопада 2023 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитного договору.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконала свого зобов'язання та не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права вимоги грошової вимоги ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на користь ТОВ «Українські фінансові операції» до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4152433 від 19 листопада 2023 року у загальному розмірі 40930,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідух Є. О.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10, акт приймання-передачі наданих послуг № 4152433 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, детальний опис (наданих робіт) № 4152433 від 10 вересня 2025 року.
Зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг № 4152433 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року вбачається, що адвокатом Дідух Є. О. були надані ТОВ «Українські фінансові операції» юридичні послуги, а саме підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 4152433 про надання споживчого кредиту від 19 листопада 2024 року, вартістю 10000 грн.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позовна заява подана засобом «Електронний суд», справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто, надання правничої допомоги ТОВ «Українські фінансові операції» адвокатом Дідух Є. О. в даній справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції», до 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором № 44152433 від 19 листопада 2023 року у розмірі 40 930 (сорока тисяч дев'ятсот тридцяти) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення виготовлено 02.12.2025 року.
Суддя Панчишин А.Ю.