Справа № 420/28345/25
Провадження № 2-а/493/35/25
02 грудня 2025 року м. Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Мясківська І.М., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
19.08.2025 року ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , крд ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , крд ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані (запис) про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
- направити до Відділення поліції №1 Подільського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Одеській області (у разі потреби до інших органів Національної поліції), повідомлення про відсутність підстав адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 (та іншого чинного законодавства України);
09.09.2025 року Одеським окружним адміністративним судом за адміністративною позовною заявою було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
30.10.2025 року Одеським окружним адміністративним судом було постановлено ухвалу про передачу справи до Балтського районного суду Одеської області
В обґрунтування своєї позиції було вказано, що за правилами ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з усталених у судовій практиці висновків, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Предметом спору у дані справі є, зокрема, дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, а також дії відповідача щодо направлення звернення до відділу поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача, хоча вказана судом друга вимога не міститься в позові.
На думку суду, встановлення обставин правомірності чи протиправності дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що адміністративним судам підсудні справи не лише з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, факт наявності/відсутності рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на право позивача щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, оскільки законодавством не визначено іншого порядку судового захисту прав та законних інтересів особи у цих публічних правовідносинах, то за загальним принципом, визначеним у статтях 5 та 19 КАС України, такі справи належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги і підстави, викладені на їх обгрунтування свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин порушення Позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В свою чергу справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності відносяться до
компетенції адміністративних судів.
Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів.
Так, за положеннями даної статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
На думку Одеського окружного адміністративного суду предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, тому розгляд даної справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду, з чим не можна погодитися, оскільки позивач чітко оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку.
Крім іншого, уважно ознайомившись з адміністративною позовною заявою, встановлено, що причиною звернення позивача до суду послужила та обставина, що він жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, при цьому, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться дані про особу яка порушила правила військового обліку, відповідальність за яке передбачена вищевказаними нормами КУпАП.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви до свого провадження суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавець, відповідно до ст. 20 КАС України, чітко розмежування предметну юрисдикцію адміністративних судів, відповідно до якої місцевим загальним судам, до яких належить Балтський районний суд Одеської області, як адміністративним судам, підсудні виключно адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Стаття 20 КАС України дублюється ч. 1 ст. 286 КАС України якою передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Саме притягнення особи до адміністративної відповідальності має визначальне значення для визначення підсудності тієї чи іншої справи місцевому загальному суду.
Хибним є твердження Одеського окружного адміністративного суду про те, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, твердження не відповідає фактичним обставинам та суперечить матеріалам справи.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 246 КАС України, суддя
Справу №420/28345/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали учасникам судового процесу.