Справа № 333/7257/25
Провадження № 2-о/333/472/25
06 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Бордюга О.В., заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний нотаріус Шостої запорізької державної нотаріальної контори Зайцева Ірина Григорівна, Павлівська сільська територіальна громада в особі Павлівської сільської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини.
Заявник в обґрунтування зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25 квітня 2017 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина.
Заявник ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , на момент смерті постійно мешкав зі спадкодавцем, отже прийняв спадщину внаслідок постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Від спадщини не відмовлявся.
02 жовтня 2023 року заявник звернувся до Шостої запорізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - гр. ОСОБА_3 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.11.2024 №1395/02-31 державний нотаріус Шостої запорізької державної нотаріальної контори Зайцева І.Г. відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на день відкриття спадщини він був зареєстрований окремо від спадкодавця та не подав заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, встановленого ст.1270 ЦК України, а отже вважається таким спадкоємцем, що спадщину не прийняв.
Згідно з матеріалами спадкової справи №361/2024, відкритої державним нотаріусом Шостої запорізької державної нотаріальної контори Зайцевою І.Г., спадкоємцями за законом після померлої ОСОБА_3 є її діти - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Спадкодавець на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник на момент відкриття спадщини був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживав разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .
У заявника відсутні документи, які б підтверджували факт прийняття спадщини, адже він не був зареєстрований за однією адресою разом з матір'ю на час відкриття спадщини. Фактично, протягом декількох років до настання ІНФОРМАЦІЯ_3 смерті ОСОБА_3 , заявник проживав разом з матір'ю, турбувався про неї, вів спільне господарство.
Встановлення факту постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини заявнику необхідно для оформлення його спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої. Оскільки лише в судовому порядку можливо встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем, заявник вимушений звернутись до суду.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2025 року заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, в порядку окремого провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2025 року залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , встановлено строк для надання пояснень.
Заявник та його представник, адвокат Бордюг О.В., заяву підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити.
Заінтересована особа - державний нотаріус Шостої запорізької державної нотаріальної контори Зайцева І.Г. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Заінтересована особа - Павлівська сільська територіальна громада в особі Павлівської сільської ради в судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою належним чином про дату та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надала.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні, проти задоволення заяви не заперечує, зазначає , щзо є рідною сестрою заявника, що її брат ОСОБА_1 , багато років проживав з мамою , піклувався про неї вони вели спільне господарство.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 12.09.1969р., батьками дитини записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 06.08.2024 №00046348036 дошлюбне прізвище ОСОБА_3 - ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.04.2017, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Запоріжжі.
Відповідно до копії паспорту НОМЕР_3 , виданого Вільнянським РС УДМС України в Запорізькій області 14.08.2015 заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.11.2024 №1395/02-31 державний нотаріус Шостої запорізької державної нотаріальної контори Зайцева І.Г. відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи відмову тим, що на день відкриття спадщини заявник був зареєстрований окремо від спадкодавця та не подав заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст.1270 ЦК України, а отже вважається таким спадкоємцем, що спадщину не прийняв.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні засвідчила, що з 1973 року мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . По сусідству, в квартирі АДРЕСА_4 , мешкали заявник та його матір ОСОБА_8 . ОСОБА_9 завжди проживав разом з матір'ю і піклувався про неї, у тому числі станом на дату коли вона померла, за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , вказав, що з 2004 року мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . В квартирі АДРЕСА_4 , проживали ОСОБА_9 та його матір ОСОБА_8 . ОСОБА_1 бачив постійно. Весною 2017 року ОСОБА_8 померла. На момент смерті ОСОБА_9 постійно проживав разом з матір'ю.
Частина 1ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2ст. 15 ЦК України).
Частиною третьої ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК України).
Отже, зі змісту зазначених норм вбачається, що обставинами, які свідчать про прийняття спадщини є постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або подача у встановлений строк спадкоємцем, який не проживав зі спадкодавцем, заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що законодавець не пов'язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.
При цьому, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкодавця, не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
У суду відсутні докази на спростування факту проживання заявника разом з померлою матір'ю ОСОБА_3 . При цьому, факт постійного проживання підтверджується поясненнями заінтересованої особи ОСОБА_2 та показами свідків.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наявні підстави для встановлення факту постійного проживання та подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний нотаріус Шостої запорізької державної нотаріальної контори Зайцева Ірина Григорівна, Павлівська сільська територіальна громада в особі Павлівської сільської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити.
Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Запоріжжі) разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Михайлова