Єдиний унікальний номер 317/5070/25
Провадження № 2-а/317/63/2025
02 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Сакояна Д.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кучая Дмитра Валерійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кучая Д.В. серії ЕНА № 5883356 від 07.10.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 07.10.2025 о 09 год. 35 хв. у м. Запоріжжя, по вул. Незалежної України, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT DUSTER, н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), зробив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від краю перехрещуваної частини, не пов'язану з наданням переваги в русі, чим порушив вимоги п. 15.9ґ ПДР України.
Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.
Поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кучаєм Д.В. було надано позивачу для ознайомлення відео поганої якості з особистого мобільного телефону, на якому задокументовано правопорушення, яке було нібито ним вчинено.
Ознайомившись з відео позивачем встановлено, що була здійснена відеофіксація припаркованого біля узбіччя транспортного засобу RENAULT DUSTER, н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), на одній з вулиць м. Запоріжжя без порушень Правил дорожнього руху, тобто подія, яка відбувається на вказаному відео не є суттю та обставиною правопорушення, неможливо встановити час та місце, де саме це відео було зроблено.
Поліцейський Кучай Д.В. повідомив позивачу, що ним було порушено заборону зупинки на перехрестях, однак на відео відсутнє будь-яке перехрестя. Також незрозуміло яким чином встановлено вимір відстані, на якій знаходився транспортний засіб RENAULT DUSTER, н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), від перехрестя, оскільки на відео було видно лише пішохідну зону та тротуар, біля якого на узбіччі проїзної частини стояв припаркований без порушень Правил дорожнього руху транспортний засіб.
Позивач вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи.
З урахуванням оголошених поліцейським доказів, наявних в його розпорядженні на час складання оскаржуваної постанови, дана постанова складена без фіксації у встановленому порядку в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу, а тільки на підставі побутового відео, зробленого в низькій якості, не в автоматичному режимі, у невстановлені час та місці. Крім того, схема події та відповідні заміри поліцейським не здійснювалися, в момент прийняття постанови свідки події не залучалися. Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення носив формальний характер.
На підставі вищевикладеного позивач вважає, що його вина у порушенні Правил дорожнього руху та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доведена у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 17.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими ст. 268-272, 286 КАС України.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.11.2025 замінено відповідача - поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кучая Дмитра Валерійовича, на належного - Департамент патрульної поліції.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у заяві від 02.12.2025 просив суд розглянути справу за його відсутності.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник Департаменту патрульної поліції до суду не з'явився, у відзиві на позов просив суд розглянути справу за його відсутності.
У відзиві на позов представник Департаменту патрульної поліції Назаренко М.М. просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції послався на те, що 07.10.2025 під час несення служби поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. На службовий планшет екіпажу патрульної поліції надійшов виклик: «Порушення ПДР» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1. Прибувши на місце виклику правопорушень ПДР за вищевказаною адресою виявлено не було. Натомість, до поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП звернувся ОСОБА_2 , який повідомив, що 07.10.2025, приблизно о 09 год. 20 хв., у м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1 (біля будівлі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя) службовий транспортний засіб, н.з. НОМЕР_2 , був припаркований з порушенням ПДР, під керуванням якого, ймовірно, перебував ОСОБА_1 , внаслідок чого поліцейськими було відібрано заяву та пояснення від заявника. Надалі, екіпажем патрульної поліції було встановлено водія - ОСОБА_1 , який керуючи службовим транспортним засобом, здійснив зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, не пов'язану з наданням переваги у русі, чим порушив п. 15.9ґ ПДР України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 5883356 від 07.10.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначені позивачем обставини є надуманими та такими, що не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки вони побудовані на суб'єктивному тлумаченні позивачем норм чинного законодавства та ґрунтуються виключно на особистому ставленні позивача до загального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також його пояснень, скарг та позовів з метою беззаперечного їх задоволення.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджено, що 07.10.2025 об 11 год. 39 хв. у м. Запоріжжя, поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області капралом поліції Кучаєм Д.В. винесено постанову серії ЕНА № 5883358 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За змістом вказаної постанови 07.10.2025 о 09 год. 35 хв., на вул. Незалежної України, 2, ОСОБА_1 зробив зупинку транспортного засобу RENAULT DUSTER, н.з. НОМЕР_2 , ближче 10 м від краю перехрещуваної частини, не пов'язану з наданням переваги в русі, чим порушив п. 15.9ґ Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Підпунктом «ґ» пункту 15.9 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що перехрестя ? місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом МВС України 18.12.2018 № 1026. Відповідно до п. 5 розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Відповідачем в якості доказу надано оптичний диск з відеозаписами з бодікамер поліцейських. Суд констатує, що на даних відеозаписах відображено лише процедуру складання оскаржуваної постанови, безпосередньо факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відеозаписами не зафіксовано.
Крім того, наданий відповідачем оптичний диск містить відеозапис, який був зроблений свідком ОСОБА_2 , що здійснив виклик патрульної поліції та повідомив про вчинення адміністративного правопорушення. У ході дослідження даного відеозапису судом встановлено, що на ньому зафіксовано автомобіль білого кольору, який припарковано біля узбіччя проїзної частини, через кілька секунд автомобіль із вказаного місця від'їжджає. Суд зауважує, що даний відеозапис низької якості та зроблений з певної відстані, що унеможливлює ідентифікувати номерний знак автомобілю та особу, яка ним керувала. Крім того, з відеозапису неможливо встановити наявність чи відсутність перехрестя на вказаній ділянці дороги.
Будь-яких дій по вимірюванню відстані місця зупинки автомобіля до краю перехрещуваної проїзної частини, за умови її наявності, поліцейськими проведено не було.
Згідно з приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд констатує, що відповідачем у встановленому законодавством порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП, хоча за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
З наведених підстав суд вважає за необхідне відповідно до ст. 286 КАС України скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5883356 від 07.10.2025, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код у ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5883356 від 07.10.2025 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код у ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.І. Сакоян