02.12.2025
Справа № 331/3864/25
Провадження № 2/331/2558/2025
02 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді: Антоненко М.В.
при секретарі: Мироненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Разом з позовною заявою представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокатом Столітнім М.М. подано до суду клопотання про витребування доказів. В обґрунтування якого зазначено, що ним з метою підтвердження факту зарахування грошових коштів 20.12.2022 року на платіжну картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 , банком-емітентом якої є AT «Універсал Банк», у сумі 9500 грн., підготовлено та направлено адвокатський запит до AT «Універсал Банк» з повідомленням банку про те, що підтвердження факту зарахування грошових коштів на зазначену банківську карту, покликано усунути сумніви у достовірності поданих сторонами доказів та сприяти швидкому та об'єктивному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, а також всебічного і об'єктивного розгляду справи, у разі відмови в наданні документів та інформації, що стосуються предмету доказування в цивільній справі, необхідні докази можуть бути витребувані в порядку ст.84 ЦПК України.
Представником позивача, отримано відповідь на адвокатський запит, в якому AT «Універсал Банк», розглянувши адвокатський запит, повідомляє про те, що запитувана інформація адвокатом може бути надана виключно за дозволом клієнта Банку на розголошення Банком інформації, яка становить банківську таємницю.
Зазначене, підтверджує той факт, що представником позивача були вжиті заходи для отримання доказу самостійно. Причина неможливості самостійного отримання позивачем доказу зазначена у відповіді Банка.
На підставі вищевикладеного просить суд витребувати у AT «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 20.12.2022 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є AT «Універсал Банк», у сумі 9500 грн., за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
У судове засідання, призначене на 02.12.2025 сторони не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов'язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.
При цьому суд приймає до уваги, що метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, тому враховуючи утруднення щодо витребування вказаного доказу, суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвоката Столітнього М.М., а саме витребування з AT «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 20.12.2022 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є AT «Універсал Банк», у сумі 9500 грн., за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 84 ЦПК України, -
Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвоката Столітнього М.М. про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Витребування з AT «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 20.12.2022 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є AT «Універсал Банк», у сумі 9500 грн., за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
Роз'яснити уповноваженій особі, що відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Антоненко