Справа № 308/11972/25
02 грудня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши заяву представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК», - Меркулової Валерії Валеріївни про повернення суми судового збору сплаченого при зверненні до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Ляр Дмитро Юрійович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.09.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2025 року, позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що подана представником позивача Ляр Дмитром Юрійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- повернуто заявнику.
24.11.2025 від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява по повернення судового збору.
Дослідивши матеріали цивільної справи №308/11972/25, подану представником позивача заяву про повернення судового збору, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2025 року, позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що подана представником позивача Ляр Дмитром Юрійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- повернуто заявнику.
У заяві представника АТ КБ «ПриватБанк» від 24.11.2025 вказано на те, що оскільки позовну зв'яжу повернуто згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та просить повернути судовий збір сплачений в сумі 2425.39 грн., за платіжним дорученням № BOJ68B4CI2 від 08-08-2025 р.
При дослідженні матеріалів справи та заяви від 24.11.2025, встановлено, що при зверненні до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Так матеріали справи містять платіжну інструкцію BOJ68B4CI2 від 08-08-2025. р.
У ст.ст.46,47 ЦПК України вказано,що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони,третьої особи,заявника,заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність)мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Статтею 58 ЦПК України передбачено,юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України - юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Як встановлено ч. 2 ст. 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Статтею 246 ЦК України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 1 ст. 183 ЦПК України, встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);2) найменування суду, до якого вона подається;3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;5) підстави заяви (клопотання, заперечення);6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 183 ЦПК України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
З матеріалів справи вбачається, що заяву про повернення судового збору від імені АТ КБ «ПриватБанк» підписано представницею Меркуловою Валерією Валеріївною.
Згідно з копією довіреності від 14 липня 2025 року №4362-К-К-О АТ КБ «ПриватБанк», в особі Голови правління Карла Мікаеля Бьоркнета, уповноважує Меркулову Валерією Валеріївною представляти інтереси Довірителя з усіма правами, зокрема в судах.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПКУкраїни).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23).
За змістом заяви та доданих до неї матеріалів Меркулова В.В. не є керівником АТ КБ «ПриватБанк». У такому разі її повноваження діяти від імені АТ КБ «ПриватБанк» у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), однак у суду відсутня інформація про те, що Меркулова В.В. має право діяти у порядку самопредставництва АТ КБ «ПриватБанк» на підставі саме вказаних актів.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20).
Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Так, подана заява АТ КБ «ПриватБанк» підписана Меркуловою Валерією Валеріївною на підтвердження повноважень якої додано копію довіреності від 14 липня 2025 року №4362-К-К-О АТ КБ «ПриватБанк», в особі Голови правління Карла Мікаеля Бьоркнета, уповноважує Меркулову Валерією Валеріївною, фахівця управління стандартизованого судового провадження ПАТ КБ «ПриватБанк» представляти інтереси Довірителя з усіма правами, зокрема в судах, у т.ч. і підпису позовної заяви, заяви, документи та інше.
Поряд із цим в додатку до заяви не надано підтвердження того, що Меркулова В.В. перебуває у трудових відносинах із заявником, має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.
Поряд з цим, підтверджуючих документів, що довіреність від імені юридичної особи видна за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, суду не надано.
У ст.183 ЦПК України містяться загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
За приписами ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4. ст. 183 ЦПК України).
Оскільки підтвердження повноважень представниці заявника Меркулова В.В. підписувати заяву та представляти інтереси АТ КБ «ПриватБанк» до суду не надано, тому заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 183, 255-261 ЦПК України, суд,-
Заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» Меркулової Валерії Валеріївни про повернення судового збору - повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви без розгляду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош