Справа № 307/41/25
Провадження № 1-кп/307/3/25
27 листопада 2025 рокум. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у режимі відеоконференції клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 07.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000717,
06.01.2025 року до суду з Тячівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000717 від 07.09.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 січня 2025 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2025 року призначено кримінальне провадження до судового розгляду.
27 листопада 2025 року у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання мотивовано тим, що згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про яке 07.09.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202407116000717, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 06 вересня 2024 року під час дії воєнного стану, який постановлено ввести в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (з подальшим продовженням), достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, організував незаконне переправлення громадян України, через державний кордон України з Республікою Румунія, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , з якими у нього була попередня домовленість про оплату його послуг щодо незаконного перетину кордону, тобто за доставку їх до місця незаконного перетину кордону у період, коли на цій ділянці кордону не буде працівників прикордонної служби, за грошову винагороду в сумі 3 000 доларів США з кожного, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 07.09.2024 становить 123 267 гривень, які ОСОБА_4 мав отримати після незаконного перетину України вказаними особами.
Так, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, сприяв незаконному переправленню двох громадян України через державний кордон України, шляхом перевезення їх на автомобілі, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення особи через державний кордон України, 06 вересня 2024 року, близько 06 години, на легковому автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», державний реєстраційний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого був особисто ОСОБА_9 , приїхав в село Глибокий Потік, на вулицю Великий Боуц, навпроти будинку №65, звідки забрав ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 , та в подальшому поїхав до села Біла Церква, висадивши останніх на відстані 50 метрів до 301 прикордонного знаку України. Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 почали переходити через інженерні перешкоди на державному кордоні, і при цьому ОСОБА_7 вдалось незаконно перетнути державний кордон України з Республікою Румунія, а ОСОБА_6 та ОСОБА_8 під час незаконного перетину державного кордону України були затримані працівниками прикордонної служби, відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , за спробу незаконного перетину Державного кордону України.
Враховуючи, що ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, з конфіскацією майна, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_11 , може переховуватися від органів розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення; може незаконно впливати на свідків, з метою можливої зміни показів на його користь або відмови від дачі показів, показання якого слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, прокурор вказує, що на всій території України діє воєнний стан, обвинувачений ОСОБА_4 проживає у прикордонному селі, яке межує з державним кордоном із Республікою Румунія по річці «Тиса», а тому може перетнути кордон України у будь-який момент, оскільки він обізнаний із способами незаконного перетину кордону, що як наслідок в подальшому може унеможливити прийняття кінцевого і справедливого рішення судом у розумні строки.
Вказані ризики доведені тим, що ОСОБА_11 може незаконно впливати на безпосередніх свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , з метою можливої зміни показів на його користь або відмови від дачі показів, усвідомлюючи караність вчиненого діяння може переховуватися від суду та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема недотримуючись визначених ч.7 ст.42 КПК України, своїх процесуальних обов'язків (прибути за викликом до суду). Також в ході досудового розслідування встановлено, що постійного місця роботи ОСОБА_4 не має, а також у нього не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей. Вказує, що перебуваючи на волі, без засобів контролю, ОСОБА_11 може продовжувати займатись протиправною діяльністю, оскільки злочин, у якому він обвинувачується, він вчинив вранці о 6 годині, тобто після закінчення часу, який йому тепер визначено судом перебувати вдома, тобто до 5 години ранку.
Таким чином прокурор стверджує, що ОСОБА_11 перебуваючи на волі без обрання та застосування до нього судом запобіжного заходу, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вищенаведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивно існують, тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю буде виправданим та необхідним. Прокурор зазначає, що інший запобіжний захід, окрім цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Беручи до уваги вище викладене, просить суд застосувати відносно обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с.Діброва, Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на два місяці.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Заслухавши доводи учасників судового провадження суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбується в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27.11.2024 справа №307/3859/24, відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 год. по 05.00 год. наступного дня, на строк до 20 січня 2025 року.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17.01.2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 год. по 05.00 год. наступного дня, на строк до 17 березня 2025 року.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 01.04.2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 год. по 05.00 год. наступного дня, на строк до 30 травня 2025 року.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.05.2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 год. по 05.00 год. наступного дня, на строк до 29 липня 2025 року.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14.08.2025 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23.00 год. по 05.00 год. наступного дня, на строк до 10 жовтня 2025 року.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання за ч.3 ст.332 КК України, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його сімейний стан, який одружений, має постійне місце проживання, відсутність у нього роботи та постійного джерела доходу, міцність його соціальних зв'язків, а також раніше не судимий.
Під час розгляду клопотання судом встановлено наявність зазначених прокурором у клопотанні ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу обвинуваченого та можливість незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів на його користь та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом з цим, прокурором до клопотання про обрання запобіжного заходу, не додано жодних матеріалів, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів, та не містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи, чим цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю, не можуть бути достатніми для запобігання зазначеним ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стверджуючи про ухилення явки обвинуваченого на виклик до слідчого, прокурор на підтвердження цих даних не надав суду жодного належного доказу.
Також, суд бере до уваги ту обставину, що з часу обрання ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 17.01.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді домашнього арешту у період часу з 23 год. по 05 год. наступного дня без застосування засобів контролю, обвинувачений не порушував покладених на нього вказаною ухвалою судді обов'язків та на виклик суду з'явився в підготовче та судові засідання.
Відтак, оскільки сторною обвинувачення до клопотання про обрання запобіжного заходу, не додано жодних матеріалів, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів, та не містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи, чим цілодобовий домашній арешт, не можуть бути достатніми для запобігання зазначеним ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає недоведеним стороною обвинувачення наявності достатніх підстав для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю.
Враховуючи наведене та фактичні обставини кримінального провадження, характер діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 потреби у встановленні істини у кримінальному провадженні, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, процесуальних обов'язків встановлених ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2025 року, 01 квітня 2025 року, 29 травня 2025 року, 14 серпня 2025 року, не порушував вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення є підставним, відповідає вимогам закону та підлягає частковому задоволенню, а тому відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, в період часу з 23.00 години до 05.00 години наступної доби, без застосування електронних засобів контролю, з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, процесуальних обов'язків.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченим залишати житло цілодобово або у певний період доби. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно із обвинувальним актом та поясненнями обвинуваченого він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом із тим, при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23.00 год. до 05.00 год. наступної доби, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов'язки:
прибувати до суду на першу вимогу;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;
повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
з метою уникнення будь-якого тиску на свідків у кримінальному провадженні, спілкуватися з таким лише з дозволу прокурора та суду;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про необхідність негайного вибуття до місця проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 23 січня 2026 року, включно.
Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Клопотання прокурора та захисника про відкладення судового розгляду задовольнити. Розгляд кримінального провадження призначити на 10 год. 00 хв. 21 січня 2026 року.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 2 грудня 2025 року о 11 год. 50 хв.
Головуючий ОСОБА_1