Справа № 306/869/25
Провадження № 2/306/712/25
01 грудня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - судді Уліганинця П.І.
за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
Позивач звернувся в суд із названим позовом, посилаючись на те, що перебував у близьких стосунках з відповідачкою, ОСОБА_2 , в результаті чого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_2 на момент народження якого, відповідач перебувала у шлюбі з іншим чоловіком - ОСОБА_3 , і саме його було записано батьком. Зазначає, що на даний час позивач з відповідачем проживають однією сім?єю, зареєстрували відносини уклавши шлюб 17.05.2024 року. Вказує, що здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу та в травні 2025 року відповідач ОСОБА_2 , повідомила позивачу, що саме він є батьком ОСОБА_2 . Вважає, що саме він є біологічним батьком цієї дитини, тому просить призначити судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу з метою встановлення біологічного батьківства і в разі підтвердження результатами експертизи факту батьківства, визнати позивача батьком дитини ОСОБА_2 , скасувати актовий запис про батьківство відносно ОСОБА_3 та зобов?язати Свалявський відділ ДРАЦ Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції внести зміни в Книгу реєстрації народжень, актовий запис серія І-ФМ N?301307, від 13 листопада 2014 року, про народження дитини ОСОБА_4 , змінивши в графі батько - ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .
Учасники в судове засідання не з'явилися.
Позивач подав заяву в якій просив судове засідання проводити без його участі за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримавв повному обсязі.(а.с.77).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с.25).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 133 СК України - якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.11.2014 року (актовий запис № 55 від 13.11.2025 року, проведений виконавчим комітетом Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області) батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.7).
Як убачається свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 17.05.2024 року, між сторонами укладено шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального , актовий запис № 46 від 17.07.2010 року(а.с. 8).
У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до ст. 121 СК України - права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122, ст.125 Сімейного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 128 СК України - підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
За приписами ч. 3, ч. 4 ст. 128 Сімейного кодексу України - позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Відповідно до молекулярно-генетичного дослідження №11649380 від 05.02.2025 року, проведеного медичною лабораторією "Ескулаб" - результати тесту ДНК показали, що батьківство не виключено. Імовірність батьківства становить 99,99985 %. З імовірністю 99,99985% ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9,10).
Щодо позовної вимоги зобов'язати Свалявський відділ ДРАЦ Мукачівського району Закарпатської області внести зміни до актового запису про народження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5) абз. 8 пункту 20 глави 1 розділу ІІІ - при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5) підпункт 2.16.4 пункту 2.16 розділу II - на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19 (провадження № 61-6983св20).
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що суб'єктний склад сторін у справі визначається позивачем, а залучення інших осіб до участі у справі можливе лише за його клопотанням. Оскільки відділ ДРАЦ не є стороною по справі та не був належним чином залучений, суд не може зобов'язувати його здійснити певні дії в межах даного провадження. Таким чином, у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
За таких обставин, на підставі встановлених доказів, враховуючи, що відповідач позов визнає і це не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_2 , а в задоволенні вимоги щодо зобов'язання Свалявського ДРАЦ вчинити певні дії - відмовити.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 258, 259, 263-265, 273, 281, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.121, 128, 129, 130, 133, 134 СК України, на підставі Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
РАЙОННОГО СУДУ П.І.Уліганинець
01.12.2025 року.