02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 615/795/25
провадження № 51-4544ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого
ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Валківського районного суду Харківської області від 23 червня 2025 року,
встановив:
Вироком Валківського районного суду Харківської області від 23 червня 2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк
1 рік. На підставі ст. 71, 72 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину за вироком Валківського районного суду Харківської області
від 24 березня 2022 року у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців і остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року захиснику
ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Валківського районного суду Харківської області від 23 червня 2025 року щодо ОСОБА_5 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У касаційній скарзі захисник просить ухвалу апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити строк на апеляційне оскарження вищевказаного вироку щодо ОСОБА_5 . При цьому вказує на те, що копія вироку суду не була вручена ані йому, ані його підзахисному; зазначає, що з вироком суду він ознайомився лише
06 серпня 2025 року після опублікування вказаного судового рішення, після чого склав та подав апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі захисника, та копію оскарженого судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною 3 ст. 395 КПК визначено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує,
в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, вирок Валківського районного суду Харківської області від 23 червня 2025 року щодо ОСОБА_5 було проголошено 23 червня 2025 року за участю обвинуваченого та його захисника.
Захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вироку звернувся до суду поза межами строку на апеляційне оскарження, що ним
не заперечується.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи
не знайде підстав для його поновлення.
При цьому, ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними,
не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення
до суду у визначений законом строк.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише
в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.
Так, про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі
й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Як убачається із копії оскарженої ухвали, апеляційний суд, розглянувши клопотання
захисника ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення цього строку.
Так, колегія суддів апеляційного суду щодо доводів захисника про поважність пропуску строку на оскарження вироку зазначила, що розгляд цього кримінального провадження здійснювався за участю захисника та обвинуваченого; в матеріалах кримінального провадження міститься розписка про отримання вищевказаного вироку обвинуваченим та його захисником. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду є необґрунтованим, адже захисником не зазначено поважності причин, що об'єктивно позбавляли можливості оскаржити ним вищезазначений вирок.
Отже, апеляційний суд на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК обґрунтовано відмовив захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_5 .
З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів касаційного суду.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження касаційна скарга захисника не містить.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника та оскарженої копії судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК колегія суддів вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_5 ,
на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року про відмову
в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Валківського районного суду Харківської області від 23 червня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3