01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 344/9947/24
провадження № 51-4487ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року,
встановив:
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 15 жовтня 2025 року залишив без розгляду заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від розгляду заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та повернув матеріали судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 для продовження розгляду.
Мотивами прийняття такого рішення було те, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України (дала - КПК) не передбачено можливості розгляду заяви про відвід судді від розгляду заяви про відвід іншому судді, який здійснює судове провадження одноособово.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 31 жовтня 2025 рокувідмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника
ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2025 року.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції послався на те, що ухвала слідчого судді про залишення без розгляду заяви про відвід судді (яка по суті є ухвалою, постановленою в порядку ст. 81 КПК), на яку подано апеляційну скаргу, не підлягає апеляційному оскарженню на підставах, визначених ч. 4 ст. 399 КПК.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, стверджує, що прийняте місцевим судом рішення про залишення без розгляду заяви про відвід судді не передбачено процесуальним законодавством, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Водночас суд формально послався на відсутність оскаржуваної ухвали у переліку судових рішень, які підлягають перегляду, оскільки не врахував, що місцевий суд прийняв рішення, яке не передбачено КПК.
На думку захисника, відмова у відкритті апеляційного провадження за таких обставин унеможливлює виправлення судової помилки, яку допустив суддя місцевого суду, та легалізує дії суду, які вчинені всупереч порядку, встановленому процесуальним законом.
Захисник вважає, що зазначений підхід апеляційного суду суперечить судовій практиці викладеній у постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа №757/49263/15-к) та Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17-к), а саме, у разі постановлення слідчим суддею (судом) ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 цього Кодексу. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_4 , та копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положення ч. 4 ст. 399 КПК визначають, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 31 жовтня
2025 рокузахисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу
Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня
2025 року, якою залишено без розгляду заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від розгляду його заяви стосовно відводу судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та повернуто матеріали судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 для продовження розгляду, тобто на судове рішення, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 392 КПК.
Тому апеляційний суд, установивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягало апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Посилання захисника на судову практику про те, що постановлені місцевим судом рішення не передбачені КПК, а тому підлягають перевірці в апеляційному порядку, є безпідставними, оскільки в цих рішеннях йдеться про інші правові відносини, тобто викладені в них висновки є нерелевантними з обставинами цього провадження.
У постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року наголошено на можливості оскаржити ухвалу слідчого судді, якою скасовано постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання захисника щодо закриття кримінального провадження та зобов'язано прокурора вчинити дії, визначені п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК, а також прийняти постанову про закриття кримінального провадження і про таке рішення внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року йдеться про те, що суд прийняв рішення надати дозвіл на проведення комплексної позапланової перевірки, яке не передбачене КПК, а суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення необхідно було керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Посилання захисника на те, що ухвала місцевого суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки суд прийняв рішення не передбачене процесуальним законом, Суд вважає необґрунтованими.
Згідно з ст. 369 КПК судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а інше рішення у формі ухвали.
Статтею 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, зокрема рішення повинно бути законним.
Приписами ст. 81 КПК передбачено право суду залишити заяву про відвід без розгляду у випадку зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 КПК подати заяву про відвід можливо лише щодо судді, який здійснює судове провадження.
Судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ст. 3 КПК).
У цьому разі захисник подав заяву про відвід судді, який по суті повинен був розглядати попередній відвід судді, котрий здійснює судове провадження, що за своєю суттю не передбачено ст. 81 КПК, тому розгляд суддею такої заяви по суті порушував би вимоги цієї норми і був би незаконним.
Таким чином, оскільки захисник подав заяву про відвід судді, яка не передбачена КПК, вона могла бути залишена без розгляду і таке рішення не може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Колегія суддів вважає, що у цьому конкретному випадку подання учасником процесу не передбаченої процесуальним законом заяви вимагало від суду залишення її без розгляду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження на ухвалу судді про залишення заяви про відвід без розгляду, прийняв рішення відповідно до норм кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги захисника
ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3