01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 642/353/24
провадження № 51-3339 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі (далі - Суд):
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 травня 2025 року стосовно нього,
установив:
Ленінський районний суд м. Харкова вироком від 14 лютого 2025 року засудив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за:
- частиною третьою статті 152 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років;
- частиною четвертою статті 152 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років;
- частиною шостою статті 152 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі;
- частиною другою статті 155 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність із забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки;
- частиною першою статті 301-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах на строк 2 роки;
- частиною третьою статті 301-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах на строк 3 роки;
На підставі частини першої статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив ОСОБА_4 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі, з приєднанням додаткових покарань у виді позбавлення права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність із забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки та позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах на строк 3 роки.
Відповідно до положень частини четвертої статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив ОСОБА_4 покарання у виді довічного позбавлення волі, з приєднанням додаткових покарань у виді позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з комп'ютерними технологіями, чи займатися певною діяльністю, яка пов'язана з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм на веб-ресурсах на строк 3 роки; позбавлення права займати посади на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, які здійснюють діяльність із забезпечення розвитку, виховання, навчання, оздоровлення та відпочинку, лікування осіб до 18 років на строк 3 роки.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 19 травня 2025 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 залишив без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2025 року - без змін.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вказаним рішенням апеляційного суду стосовно нього.
Форма та зміст касаційної скарги (після усунення недоліків) відповідає вимогам, зазначеним у статті 427 КПК.
Керуючись частиною першою статті 428 Кримінального процесуального Кодексу України, Суд
постановив:
Відкрити касаційне провадженнязакасаційноюскаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 травня 2025 року стосовно нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3